Кизенко Нестор Митрофанович
КИЗЕ́НКО Нестор Митрофанович (14. 03. 1926, х. Біж поблизу с. Хоружівка Недригайлівського р-ну, нині Сумської обл. — 05. 03. 2007, смт Недригайлів) — живописець. Державна Обласна премія імені М. Рудя (1969). Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1998). Закінчив військово-художню студію при Тбіліській академії мистецтв (1956). Під час другої світової війни вивезений на примусові роботи до Німеччини. Від 1956 у Недригайлові: художник Будинку культури, організував студію образотворчого мистецтва. Створював натюрморти, портрети, жанрові картини, пейзажі, розписував церкви. Брав участь в обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставках. Персональні — у Тбілісі, Ромнах, Сумах, Києві. Окремі роботи зберігаються у Державному історико-культурному заповіднику «Посулля» (Сумської обл.), Національному центрі народного культури «Музей І. Гончара» (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Шипкинський перевал. Болгарія» (1946), «Автопортрет» (1957), «Жоржини» (1960-і рр.), «На сторожі» (1961), «С. Гаркуша», «Дівчата на річці», «Повішені у Ромнах» (усі — 1962), «Розстріли євреїв за с. Лозова» (1963), «Т. Шевченко на Іллінському ярмарку» (1964), «Марічка» (1968), «Хліб» (1970), «Натюрморт із рибою» (1978), «Ранковий туман» (1985), «Перший сніг» (1986), «Над Сулою», «Водяний млин» (обидва — 1987), «Голодомор 33» (2001), «Золотий урожай» (2002) «Кобзар», «На Великдень», «Церква Андрія Первозванного в Хоружівці» (усі — 2003), «Калина під снігом» (2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 