КАЙҐЛ Ладислав (Kaigl Ladislav; 10. 12. 1885, Прага — 01. 01. 1939, м. Раковник, нині Середньочеського краю, Чехія) — чеський педагог, диригент, художник, громадсько-політичний діяч. До початку 1-ї світової війни учителював у Росії. Під час війни — диригент військового оркестру Чехо-Словацького легіону. 1917–20 — член Чехо-Словацької національної ради в екзилі. Від 1924 — викладач Мукачівської гімназії (нині Закарпатська обл.), при якій заснував хоровий колектив (згодом склав основу Хору імені Б. Сметани). Збирав і записував народні пісні на Закарпат­ті. Вважав закарпатські говори складовою української мови і наполягав на їх викори­стан­ні у ЗМІ. Часто ви­ступав у пресі та на радіо. Від 1931 — в Ужгороді: референт культурно-освітнього від­ділу кра­йової управи Під­карпатської Русі; засновник і керівник хору вчителів Під­карпатської Русі (концертував на Закарпат­ті, у Галичині, а також у Словач­чині, Чехії). 1934–36 організував театральні курси, випускники яких склали основу трупи заснованого 1936 професійного Земського Під­карпатського народного театру (К. був секретарем, диригентом оркестру, неофіційним директором). Автор пʼєси «Орач» (викори­став закарпатський говір; по­ставлена у сезоні 1937–38 на сцені цього Театру). З ініціативи К. засновано Товариство діячів образотворчого мистецтва у Під­карпатській Русі, яке влаштовувало щорічні мистецькі ви­ставки в Ужгороді, інколи у Братиславі та Празі. К. сприяв присуджен­ню стипендій деяким членам цього Товариства для стажува­н­ня за кордоном. Був прихильником реалізму в образотворчому мистецтві. Серед творів — пейзажі, порт­рети, жанрові картини з життя закарпатських українців. 1938 повернувся до Чехії.