Їжакевич Іван Сидорович
ЇЖАКЕ́ВИЧ Іван Сидорович (06(18). 01. 1864, с. Вишнопіль, нині Тальнівського р-ну Черкаської обл. — 19. 01. 1962, Київ) — живописець і графік. Батько М. Їжакевича, дід Н. Кочережка. Народний художник УРСР (1951). Член Асоціації художників Червоної України, СХУ (1938). Навчався в іконописній майстерні при Києво-Печерській лаврі (1876–82), Київській рисувальній школі М. Мурашка (1882–84; викл. Х. Платонов, І. Селезньов), С.-Петербурзькій АМ (1884–88; викл. А. Куїнджі, І. Рєпін). 1883–84 брав участь у реставрації фресок 12 ст. та створював розпис у Кирилів. монастирі, 1904–08 виконав розпис трапезної та церкви Всіх святих у Києво-Печер. лаврі, Покров. церкви на Пріорці у Києві (1906). Від 1890-х рр. у ж. «Живописное обозрение», «Всемирная иллюстрация», «Нива» вміщував малюнки з життя, побуту та історичного минулого українського народу. Від 1907 працював художником у Києві. Основні галузі — станковий і монументальний живопис, книжкова ілюстрація (виконував переважно олійною фарбами у техніці гризайль). Писав історичні картини, пейзажі та сцени з українського побуту. Учасник мистецьких виставок від 1891. Окремі роботи зберігаються у НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Шевченків. нац. музеї-заповіднику (м. Канів Черкаської обл.).