І́ЛЬЧЕНКО Михайло Юхимович (13. 09. 1941, с. Літки Бровар. р-ну Київ. обл.) — фахівець у галузі радіо­електроніки та телекомунікаційних систем. Батько О. Ільченко. Доктор технічних наук (1980), професор (1982), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Держ. премії УРСР (1983) та України (2004) в галузі н. і т., Державна премія СРСР (1990), премія ім. С. Лебедєва НАНУ (2000). Орден «За заслуги» 3-го (1998) та 2-го (2011) ступ. Урядові нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1964), де й працює від­тоді: від 1988 — проректор з наукової роботи, водночас від 1990–2002 — засн. і дир. НДІ телекомунікацій, 2002–14 — засн. і дир. Ін­ституту телекомунікац. систем, 1993–2014 — завідувач кафедри телекомунікацій. Роз­робив новий клас твердотіл. частотно-вибірних структур радіотех. і телекомунікац. систем мікрохвильового діапазону на базі ді­електрич. і ферит. матеріалів; виявив, систематизував і математично змоделював заг. закономірності взаємодії з електромагніт. полями надвисоких частот ферит. і ді­електрич. елементів, які роз­міщені в різних хвилеводних системах. Створив автомат. електрон­ні частотоміри, аналізатори спектра, генератори сигналів з електрон. пере­строюва­н­ням частоти в рекордно широких межах. Впровадив інформ.-телекомунікац. системи з викори­ста­н­ням мікрохвильових технологій і спеціаліз. обчислюв. засобів, зокрема системи, що вирішують про­блеми широкосмугового без­провід. до­ступу, цифр. телебаче­н­ня.