ІЗРАЕ́ЛЬ Юрій Антоні­йович (Израэль Юрий Антониевич; 15. 05. 1930, Ташкент — 23. 01. 2014, Москва) — російський геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1969), професор (1974), академік РАН (1994). Золота медаль імені В. Сукачова АН СРСР (1983). Державна премія СРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закінчив Середньоазіатський університет (Ташкент, 1953). Від­тоді працював у Ін­ституті прикладної геофізики АН СРСР (Москва): 1969–73 — директор; 1974–91 очолював Державний комітет СРСР з гід­ро­метеорології і моніторингу навколишнього середовища; водночас 1978 організував лабораторію моніторингу природного середовища і клімату, на базі якої 1990 створив і від­тоді очолив Ін­ститут глобального клімату й екології Державної гід­ро­метеорологічної служби і РАН. 1975–87 — віце-президент Всесвітньої метеорологічної організації; від 1989 — віце-голова Між­урядової групи екс­пертів з про­блем зміни клімату. Головний редактор журналу «Метеорология и гидрология» (від 1994). Одним із перших дослідив пошире­н­ня і транс­формацію радіо­активних продуктів після ви­пробува­н­ня ядерної зброї та аварій на атомних під­приємствах, зокрема на ЧАЕС. Зробив значний внесок у роз­виток фізики атмо­сфери, метеорології, кліматології, екології, океанології і гео­графії. Автор концепції комплексного моніторингу довкі­л­ля. Під його керівництвом укладено «Атлас радио­активного загрязнения Европейской части Рос­сии, Белорус­сии и Украины после аварии на Чернобыльской атомной электро­станции» (Москва, 1998).