ІВА́КІН Олексій Андрі­йович (20. 02 (04. 03). 1893, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 05. 04. 1942, Київ) — анатом, гістолог. Батько Юрія, дід Гліба Івакіних. Доктор медицини, професор (1924). Закін. фіз.-мат. (1914) та мед. (1916) факультети Харків. університету. Працював на Харків. вищих жін. курсах, військ. лікарем та в Катеринослав. університеті (1918–23); доцент Харків. (1923–25), завідувач кафедри анатомії Київ. (1925–30) мед. ін­ститутів, під час 2-ї світової війни брав участь у від­новлен­ні діяльності остан­нього, очолював каф. гістології; за сумісництвом — завідувач кафедри анатомії Київ. університету (від 1927); професор кафедри гістології Київ. вет. (1929–32) та Білоцерків. с.-г. (1932–35) ін­ститутів; професор кафедри анатомії Київ. стоматол. ін­ституту (1934–39). Автор перших під­ручників з анатомії та біо­логії українською мовою, зокрема «Курс біо­логії» (1926), «Анатомія та фізіологія» (1927; 1931; усі — Харків), «Короткий курс анатомії людини з елементами гістології і ембріології» (К.; П., 1936). Брав участь у роз­роблен­ні укр. наук. термінології. Читав лекції українською мовою, через що за­знав утисків тоталітар. режиму. Кор. Нобелів. комітету по Україні з фізіології та медицини.