ЗА́ЄЦЬ Володимир Апол­лінарі­йович (09. 09. 1949, с. Велика Бугаївка Васильків. р-ну Київ. обл. — 20. 12. 2002, Ємен, пере­похов. у березні 2003 в Києві) — прозаїк. Член НСПУ (1987). Закін. Київський медичний ін­ститут (1972). Працював лікарем-педіатром у Вишгород. центрі швидкої допомоги (Київ), після 1990-х — у Ємені. Писав укр. та рос. мовами. Дебютував 1972 гуморескою в ж. «Перець». У творчості звертався до актуал. про­блем взаємин людини з природою, історією, соціумом, пере­плітав вимисел і реальність, повсякден­ність та фантазію; користувався засобами іронії та по­глибленої психол. характеристики. Друкувався у зб. «Пригоди, подорожі, фантастика» (К., 1980–88). Автор публіцист. кн. «Азбука СНІДу» (К., 1988). Окремі твори З. пере­кладено чес., англ., франц., нім. мовами. Загинув за незʼясов. об­ставин.