Криницька Лідія Антонівна
КРИНИ́ЦЬКА Лідія Антонівна (05. 07. 1898, с. Потуржин Люблін. губ., Росія, нині Люблін. воєводства, Польща — 23. 08. 1966, Харків) — актриса, читець, педагог. Дружина Г. Козаченка. Народний артист УРСР (1954). Навч. у Київ. муз.-драм. інституті (1922–23). Працювала 1926–29, 1931–36, 1937–66 у Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка, 1962–63 викладала у драм. студії при ньому; 1929–31 — в Одес. укр. театрі революції. Знялася у к/ф «Над Черемошем» (1954, реж. Г. Крикун), «Лимерівна» (1955, реж. В. Лапокниш, роль Лимерихи). Актриса широкого діапазону, яскравої твор. індивідуальності, майстриня гострого комедій. і сатирич. малюнку ролі; з найбільшою яскравістю і повнотою її обдарування розкривалося в образах матері й укр. жінки з народу. Серед учнів — Л. Платонова.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Тарасівна («Народний Малахій» М. Куліша), Бочкарьова, Параска, Наталка Ковшик, Катерина Безсмертна, Марина («Платон Кречет», «В степах України», «Калиновий гай», «Чому посміхалися зорі», «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Фенна Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Інгігерда («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Діана Михайлівна («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Енн Кросбі («За другим фронтом» В. Собка), Лимериха, Пріська Притичиха («Лимерівна», «Повія» за Панасом Мирним), Ганна Андріївна, Мати («Ревізор», «Тарас Бульба» за М. Гоголем), Марфа Петрівна («Російські люди» К. Симонова), Ганна, Ксенія («Васса Желєзнова», «Єгор Буличов та інші» М. Горького), Баронеса («Між зливами» О. Штейна), Еболі («Дон Карлос» Ф. Шіллера), Мадам де Грассен («Євгенія Гранде» за О. де Бальзаком), Марія Тюдор (за однойм. драмою В. Гюґо).
Фотоілюстрації
Людина 