ЗАСЕ́НКО Петро Петрович (22. 05. 1936, с. Любарці, нині Борис­піл. р-ну Київ. обл.) — поет, пере­кладач. Член НСПУ (1966). Літ. премії ім. А. Малишка (1997), ім. П. Тичини (2005), ім. В. Булаєнка (2008). Закін. Київський університет (1959). Працював у видавництвах «Молодь», «Музична Україна», «Веселка»; від 1980 — референт СПУ; від 1982 — завідувач від­ділу поезії ж. «Київ». Почав друкуватися 1955. У поезії З. — синтез художності і публіцистичності: лірико-філос. роз­думи про місце людини в житті, сутність творчості, невмирущість традицій та заг.-люд. цін­ностей. Його зб. «Князівство трав» (1969) знищено, а самого З. звинувачено у націоналізмі та хуторянстві. Пере­кладає з рос., білорус., молд., груз., вірм., авар., польс., болгар., узб. та ін. мов. Окремими ви­да­н­нями у його пере­кладі ви­йшли твори Якуба Коласа, Р. Гамзатова, Г. Вієру, З. Ґамсахурдіа, М. Агзама, Г. Акопяна та ін. Деякі твори З. пере­кладено рос., білорус., литов., груз., араб., болгар., польс., вірм., казах., монгол., румун. мовами.