Зеркало

«ЗЕ́РКАЛО» — ілюстрований гумористично-сатиричний журнал. Виходив 1882–83, 1886, 1889–93, 1906–08 (від липня 1883 до 1885 під на­звою «Нове зеркало») у Львові двічі на місяць. Друкував сатир. стат­ті політ., соц., екон. тематики; пові­домле­н­ня про актуал. події, повʼяз. з між­нац. від­носинами; матеріали про злиден­не життя галиц. селян, жорстоку роз­праву цар. жандармів над учасниками рев. ви­ступів 1905–07 в Росії; роз­вінчував австр. закони про пресу. Редакція за­знавала утисків і провокацій від москвофіл. Товариства ім. М. Качковського. Висміював плазува­н­ня частини укр. інтелігенції перед польс. шля­хтою, критикував москвофільство, викривав виборчі махінації. Під псевд. Мирон 1882–85 опубл. сатир. твори І. Франка («Воронізація», «Дрогобицька філантропія», «Сучасний літопис», «Пані Февросія»). Уміщував твори К. Устияновича, В. Коцовського, І. Грабовича, С. Яричевського, В. Масляка, С. Ру­данського, Б. Грінченка, Я. Щоголева, В. Самійленка, П. Думки, О. Маковея та ін.; пере­клади з рос. (М. Добролюбов), нім. (Г. Гайне), угор. (Ш. Петефі) та ін. літ-р, а також анекдоти, афоризми, байки, сатир. вірші, фейлетони, памфлети, гуморески. Рубрики: «Послідни вісти», «Вісти политични», «Чабарашки». Від 1906 осн. увагу приділяв морал.-етич., побут. сатирі. Ред. — К. Устиянович (1882–83), В. Нагірний (1883–84), К. Левицький (1884), Є. Олесницький (1885–86), В. Левицький (1889–92), І. Криловський (1892–93), О. Дембицький (1906–08). Низку матеріалів «З.» конфісковано цензурою. Під на­звою «З.» 1889–93 виходили сатир. газети, які спри­ймали як модифікацію однойм. журналу.

Завантажити статтю