ЗИ́КОВ Олександр Олександрович (04. 08. 1922, Київ — 18. 12. 2013, Одеса) — математик. Син О. Зикова. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1966). Закінчив Горьковський університет (нині м. Нижній Новгород, РФ; 1945), де від­тоді й працював; за сумісництвом — у Музичному училищі. 1950–51 — в Одеському університеті; 1951–71 — в Одеському ін­ституті інженерів морського флоту (з пере­рвою): від 1970 — завідувач кафедри вищої математики; 1952–54 — у Московському авіаційно-технологічному ін­ституті; 1954–58 — доцент кафедри математики Московського фізико-технічного ін­ституту (м. Долгопрудний); 1958–69 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту математики Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ); водночас 1959–68 — професор Новосибірського університету; 1971–74 — завідувач сектору теорії та методології економіко-математичного моделюва­н­ня Одеського від­діле­н­ня Ін­ституту економіки АН УРСР; 1974–76 — професор кафедри вищої математики Одеського технологічного ін­ституту харчової промисловості; 1976–82 — професор кафедри прикладної математики і кібернетики Кишинівського університету; 1982–88 — професор кафедри алгебри і теорії чисел, кафедри математичного аналізу Самаркандського університету (Узбеки­стан). Потім мешкав в Одесі. Наукові дослідже­н­ня: дис­кретна математика, теорія графів та гіпер­графів, математична логіка, філософські і методологічні пита­н­ня математики, методика викла­да­н­ня математики. Організатор Семінару з дис­кретної математики в Одесі (від 1969), головний редактор збірника «Доклады Одес­ского семинара по дис­кретной математике» (від 2004).