Екологічна війна

ЕКОЛОГІ́ЧНА ВІЙНА́ — вплив на роз­ташува­н­ня противника шляхом за­брудне­н­ня або зараже­н­ня повітря, води, ґрунту, знище­н­ня флори та фауни. Наслідком Е. в. є екологічна криза. Заборонена між­нар. правом, що закріплено Конвенцією ООН про заборону військ. або ін. негатив. викори­ста­н­ня засобів впливу на природне середовище 1977. За ступ. за­грози роз­різняють не­сприятливу екол. ситуацію, екол. нещастя й екол. ката­строфу. Е. в. — процес упр. природ. явищами, які можуть впливати на біо­сферу Землі, з метою пі­ді­рвати екосистему ін. держави; пряме, сві­доме знище­н­ня у військ. цілях природи тех. засобами, що може при­звести до поруше­н­ня взаємозалежності обʼєктивно існуючих у ній звʼязків, де людина за­ймає певну екол. нішу. Роз­робле­н­ня сучас. зброї на нових фіз. принципах, засоби ураже­н­ня якої впливають на довкі­л­ля, зробило веде­н­ня Е. в. до­ступним у стратег. і тактич. від­ноше­н­нях, при цьому сила її впливу цілком порівняна з потужністю ядер. вибуху. Екол. зброю можна використовувати для нанесе­н­ня погод., кліматич. і тектоніч. ударів. Погодна війна — направле­н­ня штормів, ураганів та циклонів на тер. противника; кліматична — спричине­н­ня тривалих кліматич. змін, зокрема посух; тектонічна — землетрусів, сейсмічність яких зросла удвічі з моменту поч. під­зем. ядер. ви­пробувань, що зумовлено імпульс. викидами електромагніт. енергії, які су­проводжують ядерні ви­пробува­н­ня. Методи Е. в. за­стосовували у Вʼєтнамі (1961–75), Іраку (1991, 2003), Югославії (1999) та ін. країнах. Викори­ста­н­ня крилатих ракет і стратег. авіації змінило характер сучас. війни — вона майже завжди стає екологічною. Результатом веде­н­ня воєн. дій у сучас. умовах є за­брудне­н­ня довкі­л­ля не тільки в країні, де йде війна, але і далеко за її межами. Крім непрямого за­брудне­н­ня довкі­л­ля, у ході воєн. дій 2-ї пол. 20 ст. неодноразово здійснювали і пряме його отрує­н­ня, зокрема під час війни у Вʼєтнамі авіація США для демаскува­н­ня партизанів знищувала листяний покрив джунглів, роз­порошуючи дефоліанти з вмістом діоксину (льотчики-виконавці згодом ви­знані жертвами вʼєтнам. війни). Після заверше­н­ня операції «Буря в пустелі» (1991) у багатьох учасників воєн. дій виникли роз­лади здоровʼя. Окрім ірак. військовиків і місц. жителів по­страждав кожен четвертий амер. солдат, який брав без­посередню участь в операції. Осн. причинами хвороб стали контакти військовослужбовців зі збідненим ураном (від­ходи ядер. виробництва), використовуваним у авіабомбах і снарядах, та вплив компонентів палива крилатих ракет. Енергет. домішки ракет. палива (стронцій, алюміній, магній), при­скорювачі горі­н­ня (мідь, хром, залізо), вогнезахисні матеріали (фосфор), трасуючі домішки (барій, цирконій) роз­порошувалися під час польотів крилатих ракет і за­бруднювали великі території. Ефект від викидів крилатих ракет посилювали пожежі на хім. й нафтоперероб. заводах. Боє­припаси зі збідненим ураном використовували також 1999 у Югославії. В умовах сучас. війни рослин­ність і водо­йми за­бруднюють різноманіт. хім. речовинами, включаючи діоксин. Ці речовини мігрують далеко за межі театру воєн. дій, роками утримуються в ґрунті, рослин­ності, накопичуються у тварин і потрапляють в організм людини. Причинами загостре­н­ня екол. наслідків сучас. воєн є зброя, здатна завдавати природі шкоди, що пере­вищує її можливості до самовід­новле­н­ня, та індустр. обʼєкти, які у випадку руйнува­н­ня зброєю масового ураже­н­ня можуть стати джерелами екол. ката­строф. Вплив війни на природу: прямі втрати ландшафту (бомбові удари великої потужності); за­брудне­н­ня води, повітря, ґрунту; навмисне руйнува­н­ня довкі­л­ля противника з метою його демаскува­н­ня чи створе­н­ня екон. та ін. труднощів; руйнува­н­ня потенційно небезпеч. індустр. обʼєктів, зокрема атом., хім., нафтоперероб. пром-стей. Задекларов. у багатьох між­нар. документах правила веде­н­ня війни допускають удари тільки без­посередньо по військ. обʼєктах з метою одержа­н­ня явної військ. пере­ваги, при цьому руйнівна сила удару не повин­на поширюватися за їхні межі.

Нині на планеті наростають глобал. зміни довкі­л­ля (див. Екологічні глобальні про­блеми), що у пер­спективі можуть становити за­грозу існуван­ню людства. Остан­ні події у світі ознаменували остаточ. пере­хід до Е. в. (руйнува­н­ня довкі­л­ля з метою масового ураже­н­ня противника). Ядер. аспект про­блеми повʼязаний із за­грозою екол. ката­строфи у випадку руйнува­н­ня чи поруше­н­ня роботи ядер. реактора в результаті влуче­н­ня крилатої ракети, авіабомби, паді­н­ня літака або терорист. акту. В пере­ліку найважливіших причин і джерел екол. про­блем людства одне з перших місць посідає Е. в., яка не може бути локал. і не має кордонів.

Завантажити статтю