ЖАЛКО́-ТИТАРЕ́НКО Порфирій Дмитрович (22. 02 (06. 03). 1881, с. Мерефа, нині місто Харків. обл. — 10. 12. 1949, Київ) — живописець і графік. Батько В. Жалка-Титаренка. Член СХУ (1945). Закін. С.-Петербур. АМ (1906; майстерня І. Рєпіна). Працював у Варшаві: 1906–14 — у політех. ін­ституті, водночас — викладач худож. школи та реал. училища; 1915–19 — проф. Вищих жін. курсів (Москва); у Києві: 1919–22 — худож. студії агітплакатів Політ. упр. Червоної Армії; 1922–28 — викладач малюнку політех. ін­ституту; 1928–30 — викладач нарис. геометрії ін­ституту нар. господарства; 1930–41 — доцент Київ. хім.-технол. ін­ституту; від 1944 — проф. Київ. інж.-буд. ін­ституту, завідувач кафедри Учасник міських та зарубіж. мистецьких ви­ставок від 1912. Автор порт­ретів, пейзажів, жанр. полотен в ім­пресіоніст. манері, кіноплакатів, оформле­н­ня книг і театр. ви­став. Окремі роботи зберігаються у Київ., Луган., Харків. ХМ., Нац. музеях у Варшаві та Кракові, Музеї АМ у С.-Петербурзі.