ЖА́РИКОВ Леонід (справж. — Ілля Малахі­йович; 07(20). 07. 1911, м. Юзівка, нині Донецьк — 25. 05. 1985, Москва) — письмен­ник. Навч. у фабрично-завод. училищі, працював на металург. заводі. Закін. учит. курси в м. Маріуполь (Донец.обл.), театр. робітн. факультет у Донецьку, навч. у Київ. ін­ституті ім. М. Лисенка, Літ. ін­ституті у Москві. Дебютував 1935 оповіда­н­ням «Песня о сыне» у ж. «Литературный Донбасс». Більшість творів присвяч. Донбасу. Найбільш ві­домою стала його «Повесть о суровом друге» (ж. «Знамя», 1939; окреме вид. — Сталино, 1948) — про часи воєн. дій 1918–20 і дітей шахтарів. Імʼям Ж. на­звано одну з вулиць Донецька.