КРОШИ́ЦЬКИЙ Михайло Па­влович (04(16). 11. 1894, Севастополь — 04. 04. 1972, Москва, похований у Севасто­полі) — живописець, мистецтво­­знавець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1956). Член-засновник Севастопольської асоціації художників (1923–29), член Спілки художників України (1937). Вільний слухач Вищого художнього училища при Академії мистецтв у Петро­граді (нині Санкт-Пе­тербург, 1914–18), навч. у майстернях І. Творожникова, В. Бєляєва, Г. Зале­мана, В. Маковського. Учасник мистецьких ви­ставок від 1914. Працю­вав у Севастопольській картин­ній галереї: науковий спів­робітник (1927–29), директор (1939–45), керував евакуацією її художніх цін­ностей до Томська (РФ); за­ступник директора Алупкинського палацу-музею (ни­ні АР Крим, 1929–32); художній редактор видавництва «Ком­муна» (Воронеж, РФ; 1932–34); директор Воронезького музею образотворчого мистецтва (1934–39); директор Сімферопольського художнього музею (1947–49); водночас голова Кримської спілки художників (1948–51); від 1948 — у Сімферопольському художньому училищі: директор (1949–50); викладач студії Спілки архітекторів України (1953–67). Створював порт­рети, пейзажі, марини, сюжетні композиції. Ок­ремі роботи зберігаються у Сім­феропольському і Севастопольському художніх музеях.