АРКУ́ШИН Григорій Львович (19. 04. 1948, с. Сильно Ківерцівського ра­йону Волинської області — 10. 10. 2026, Луцьк) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (2005), професор (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Закінчив Луцький педагогічний ін­ститут (1972). Учителював. Від 1986 працював у Луцькому педагогічному ін­ституті (нині Волинський національний університет ім. Лесі Українки): від 2006 — професор кафедри історії та культури української мови; при університеті заснував Західнополіський ономастико-діалектологічний центр (2000).

Основні напрями наукової діяльності: українська діалектологія, лексико­графія, ономастика, словотвір, жаргон та арго. Досліджував західнополіські говірки та суміжні діалектні ареали, зокрема Під­ляш­шя й Берестейщини. Ви­вчав діалектну лексику, фразеологію, словотвірні особливості говірок, територіальне пошире­н­ня мовних явищ, антропоніми, мікротопоніми та мікро­гідроніми. Здійснював систематичне збира­н­ня й опрацюва­н­ня діалектного матеріалу. Уклав «Словник західнополіських говірок» у 2-х томах (2000; 2-е вид. 2016), що містить понад 13 тис. діалектних слів, зафіксованих у 540 населених пунктах Західного Поліс­ся та суміжних територій. Автор лінгвогео­графічних атласів, присвячених територіальній диференціації західнополіської лексики. Уклав збірники автентичних діалектних текс­тів «Голоси з Під­ляш­шя» (2007), «Голоси з Волинського Поліс­ся» (2010), «Голоси з Берестейщини» (2012). Використовував аудіозаписи живого діалектного мовле­н­ня як су­провід до друкованих ви­дань, сприяючи збережен­ню його фонетичних та інтонаційних особливостей. Автор понад 20 книг і близько 200 наукових статей. Сформував наукову школу з ви­вче­н­ня західнополіських говірок, під­готував низку учнів.