БАКУ́МЕНКО Олександр Данилович (25. 11. 1953, Київ — 27. 04. 2023, там само) — письмен­ник, публіцист. Син Данила, брат Валерія Бакуменків. Член НСПУ (2005). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1977). Від­тоді працював інж., ст. інж. Київ. ВО «З-д “Арсенал”», від 1986 — у галузі звʼязку. Віце-президент Укр. асоц. письмен­ників худож.-соц. літ-ри, гол. ред. видавництва «Альтер­прес» (від 2002). Автор зб. поезій «Серпневий падолист» (2001), «Сніги ідуть весною», «Батьків камертон» (обидві — 2002), «У пісні вічності душа...» (2005), кн. віршів для дітей «Сон маленького рибалки» (2008); повістей-есе «Захисник Чернечої гори» (2003), «Зодчий Слова» (2007); повісті-казки для дітей «Пригоди шишкенят» (2008); публіцист. нарисів «Про вічне у пісні і слові...» (2005); літ. порт­ретів «Добро­звучна Муза» (2008). У творчості Б. лейтмотивом звучить тема збереже­н­ня нац. традицій і духов. спадщини. Від­знач. між­нар. літ. преміями ім. К. Симонова (2007) та ім. О. Фадєєва (2008; обидві — РФ). Упорядкував посмертні книги творів батька, Г. Коваля, Д. Білоуса, П. Біби та ін. Ви­йшов компакт-диск пісень на вірші Б. «Серпневі зорі» (2008). Усі за­значені книги ви­дано у Києві.