ДАРАҐА́Н Андрій Іванович (01(14). 10. 1902, м. Валки, нині Харків. обл. — 24. 05. 1987, Нью-Йорк) — скульптор. Навч. у Харків. худож. ін­ституті (1925–27; майстерня Л. Блох; виключ. за прихову­н­ня соц. походже­н­ня). Учасник мистецьких ви­ставок від 1935. Жив у Німеч­чині, згодом у США. Інтер­претатор образу Т. Шевченка у монум. і станк. скульптурі. Разом із К. Бульдиним роз­робляв проекти памʼятників поетові у Харкові та Каневі (Черкас. обл.). За канів. проект одержав 1-у премію (Всесоюз. конкурс 1933; проект не реалізовано). Із К. Бульдиним та Я. Ражбою виконав барельєфи для робітн. клубу в Луганську (1934–35) і горельєфи для Дні­проп. театру опери та балету (1936–37). Створив кілька над­гробків (зокрема Ф. Бальман­ну, 1944); низку скульптур. порт­ретів (напр., «Батько», 1947), які від­значаються рухливою, ескіз. манерою моделюва­н­ня форми. У серії деревʼяних хрестів по­єд­нав традиції стародав. мистецтва та європ. класики, монументальність камʼяних хрестів 9–12 ст. з архітектонікою композиц. рішень ренесанс. стилю. У роз­пʼя­т­тях чітко означено елементи нац. орнаментики і стилістики нар. сакрал. культури — придорож. хрестів. Автор скульптур для укр. павіль­йону на Всесоюз. с.-г. ви­ставці у Москві (1939). За проектом Д. споруджено памʼятник Т. Шевченку у Він­ніпезі (1961). Д. брав участь у конкурсі на памʼятник Кобзареві у Вашинґтоні (1964). Вирізьбив кілька іконостасів для укр. храмів у США, зокрема у храмі-памʼятнику св. апостола Андрія у м-ку Бавнд Брук (шт. Нью-Джерсі, 1970-і рр.) на замовле­н­ня митрополита УПЦ у США Мстислава Скрипника.