Бульдин Кость Петрович

БУЛЬДИ́Н Кость Петрович (псевд.: Кость Гойдар, Коб, Володимир Коб, Саливон, Рубайхвіст, Homo Parvus; 02. 06. 1897, Київ — 18. 07. 1966, Беріссо, передмістя м. Ла-Плата, Арґентина) — скульптор, живописець, письменник. Член АРМУ, «Плугу». 1914 пішов на фронт, потрапив у полон. У таборах Фрайштадт і Раштадт 1915–18 студіював малярство у П. Балицького та М. Паращука, згодом — у Мюнхені та у проф. Мовсона у Словаччині. Актив. учасник оформлення пропагандист. і культурниц. акцій у таборах. 1923 повернувся до Києва. Закін. Київський художній інститут (1929; викл. Ф. Кричевський, А. Таран, М. Бойчук, Б. Кратко, І. Севера, Є. Сагайдачний). 1933 здобув 1-у премію в конкурсі на проект надмогил. пам’ятника Т. Шевченкові в Каневі (у співавт. з Б. Кратком та А. Дараганом; не реалізовано). Інший проект пам’ятника Кобзареві (співавт. А. Дараган та П. Костирко) знищено. 1933–41 — скульптор-декоратор новобудов, майданів, парків у Дніпропетровську, Києві, Харкові, Одесі, Луганську. Автор зб. оповідань «Застіжки Сунь-Фо» (Х.; К., 1931) і «Розбиті окуляри» (Х., 1932). Один з організаторів і гол. ред. видавництва «Мистецтво». 1941–43 — завідувач кафедри скульптури в Харків. інституті пластич. мистецтв. Від 1944 — на еміграції в Австрії, від 1949 — в Арґентині. Належав до Братства св. Покрови УАПЦ. Співзасн. Спілки укр. науковців, літераторів і митців у Буенос-Айресі. Виконав скульптурно-декорат. оформлення у цьому місті розважал. комплексу «Дитяча республіка». Співпрацював у місц. г. «Наш клич», «Дзвін», ж. «Овид» та г. «Українські вісті» (м. Новий Ульм, Німеччина). У ж. «Пороги» працював 1949–57, опублікував у ньому свої статті, зокрема «Безсмертя генія: До 500-ліття народження Леонардо да Вінчі» (1952, № 38– 39); повісті та оповідання «Ліричний відступ» (1950–51, № 13– 24), «Дагестанські зустрічі», «Мій друг Аніф» (обидві — 1951, № 25– 27), «Купання в Каспію» (1952, № 32–37), «Сила пісні» (1953, № 40–41), «Страшна дорога (Наслідування тюркського)» (1953, № 42–43), «Постріли в темряві» (1953, № 44–45); репродукції своїх худож. і скульптур. робіт.

Рекомендована література

1. Ювілей скульптора // Пороги. 1952. № 34–35;
   Google Scholar Internet
2. Кость Петрович Бульдин: Некролог // Наша Батьківщина. 1966, 22 серп.;
   Google Scholar Internet
3. Качуровський І. Три етюди // Борисфен. 1993. № 12;
   Google Scholar Internet
4. Чабан М. Бульдин Кость Петрович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю