КРА́ВЧЕНКО Петро Митрофанович (21. 06. 1921, Київ — 27. 11. 2009, м. Сід­ней, Австралія) — графік, дизай­нер. Почесний член НСХУ (1994). Закінчив Київську художню середню шко­лу імені Т. Шевченка (1939; викл. К. Єлева, І. Макушенко, П. Носко, О. Фомін). Під час 2-ї світової війни пере­бував у німецькому полоні. Працював художником-декоратором у Німеч­чині. Від 1949 — в Австралії. На­вчався в Австралійській оперній академії (кл. сцено­графії, 1951), закінчив Школу телевізійного ви­школу (1955), Ін­ститут комерційного мистецтва (1958). Спів­засновник (1967) і секретар (до 2001) Спілки українських образо­творчих мистців Австралії, спів­організатор Фундації українських студій Австралії (1975). 20 років працював дизайнером спецефектів при костюмерному від­ділі Державної телестудії (СН-2). Основні галузі — станкова і книжкова графіка, декоративно-театральне мистецтво. Оформляв сцени для театральних ви­став, концертів. Учасник художніх ви­ставок від 1960-х років. Персональні — у Сіднеї (1992), Киє­ві (1992, 1997). Кореспондент української газети «Вільна думка» (Австралія, початок 1990-х років). Почесний член Між­народного благодійного фонду «Духовна спад­щина» (Київ, 1990-і роки). До 150-річчя від дня народже­н­ня М. Ми­клухо-Маклая 1996 влаштував у Києві ви­ставку та ініціював випуск поштової марки; 1998 сприяв ви­дан­ню марки, присвяченої 50-літтю українського поселе­н­ня в Австралії. Власним коштом видав альбом «Но­ша України крізь віки» (К., 1999). Організував 2000 візит делегації Київської міськради для налагодже­н­ня культурних звʼязків із Сіднеєм та пере­везе­н­ня памʼят­ника Т. Шевченку як дарунок від України. Автор графічних робіт («Кві­ти», 1956; «На Івана Купайла», «Пере­яславська рада», «Думи мої (Т. Шевченко)»; усі — 1960-і роки; «Кардинал Йосиф Сліпий», «Евкаліптове дерево», «Дні­прова чайка», «Моя донька Галя»; усі — 1969; «Булава», 1970; «Три­­во­га», 1974; «Шахи», 1985; «Наро­дже­н­ня поета», 1991), апліка­цій («Святослав», «Княгиня Оль­­га»; обидві — 1973), керамічних композицій («1000-ліття хреще­н­ня Русі», 1990-і роки). Окремі твори зберігаються у Музеї історії міста Києва, Національному музеї Т. Шевченка.