ДАВИДКО́В Іван Іванов (Давидков Иван Иванов; 09. 03. 1926, с. Живовці, нині Монтан. обл., Болгарія — 06. 08. 1990, Софія) — болгарський письмен­ник, пере­кладач. Член СП Болгарії (1950). Літ. премія ім. І. Франка (кін. 80-х рр.). Закін. Софій. університет (1951). Від 1946 працював гол. ред. літ. додатка вид. «Родни простори», згодом — гол. ред. ж. «Пламъче» і «Славейче», 1968–86 — видавництва «Български писател». Автор поет. зб. «Светлина от скрежа» (1957), «Съзвездието на светулките» (1961), «Крила и корени» (1964), «Песни и балади» (1965), «Тракийски могили» (1968), «Озарен­не» (1970), «Наздравица за звездопада» (1972), «Молитви за длетото и камъка» (1977), «Владетелят на нощните слънца» (1981), «Мелодия за флейта» (1984), «Морето» (1988), «Къпането на нимфите» (1990), «Може би сбогом» (1992), в яких звучать сповідь митця, медитативні мотиви, муз.-живописні мелодії. Писав також ліризовану прозу, присвяч. про­блемі мистецтва і світу: романи-балади «Вечерен разговор с дъжда» (1973), «Бял кон на прозореца» (1975), «Билет за Бретан» (1977), романи-притчі «Сбогом, Акрополис!» (1976), «Балада за самотните мореплаватели» (1979), «Рифовете на далечните звезди» (1981), «Зимните сънища на лъвовете» (1982), «Лодката на Харон» (1987). У кн. «Полетът на стрелата» (1985) і «Нощно виолончело» (1989) Д. ви­ступив із замітками, спо­стереже­н­нями, есе до питань роз­витку літ-ри й мистецтва як нац., болгар., так і зарубіж., зокрема української. Популяризував укр. літературу в Болгарії, чому сприяло його стажува­н­ня в Україні 1958–59 і участь у твор. симпозіумах, наук. форумах СПУ. Пере­клав окремі твори Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Довженка, М. Рильського, П. Тичини, П. Воронька, І. Драча, Д. Павличка та ін. Присвяти Т. Шевченкові опублікував у влас. поет. зб. «Днепър под моя прозорец тече» (1960) та «Песни и балади» (1965); темі України присвятив зб. «Украинецът с бялата хармоника» (1951). Написав перед­мови до антоло- гій укр. поезії «Усмивката на Днепър» (1976), «Кестен в небето» (1982) та болгар. перекл. повісті «Зачарована Десна» О. Довженка (1986). Усі за­значені книги Д. ви­дано в Софії. Окремі твори Д. українською мовою пере­клали Д. Павличко, Р. Лубківський, Д. Білоус, В. Захаржевська, М. Сингаївський, В. Ткаченко, Р. Братунь, О. Кетков, І. Білик.