ДЕРЖА́ВНА РА́ДА — найвищий державний орган у низці країн світу; у Китаї і країнах Скандинавії — назва уряду. Д. р. Рос. імперії, створ. 1810 маніфестом імператора Олександра І за пропозицією товариша міністра юстиції і держ. секр. М. Сперанського, складалася з пред­ставників вищої бюрократії і не мала права законодав. ініціативи. Було перед­бачене проходже­н­ня через Д. р. усіх законів, однак на практиці ця норма не дотримана. Головував у Д. р. імператор, у разі його від­сутності — особа, яку він при­значав (як правило, голова комітету міністрів). Структура Д. р. за­знавала неоднораз. змін, зокрема первісно у її структурі діяли 4 департаменти: законів, цивіл. і духов. справ, держ. економіки, військ. (не скликався з 1854, ліквідований 1901). Крім того, 1832–62 існував департамент Царства Польського (1866–71 його повноваже­н­ня мав комітет у справах Царства Польського), 1901–06 — департамент промисловості, наук і торгівлі. 1861–82 при Д. р. діяв гол. комітет з питань упорядкува­н­ня сільс. стану, 1874–81 — особл. присутствіє з військ. повин­ності. Справи, по­дані до департаментів, проходили через держ. канцелярію. Менш важливі справи роз­глядали у департаментах, ін. — на заг. зі­бра­н­нях Д. р. У 1906 Д. р. стала верх­ньою палатою стосовно Державної думи Російської імперії і отримала право законодав. ініціативи. За новим положе­н­ням половину чл. Д. р. обирали, ін. половину при­значав імператор (зокрема голову та його заст.). Вибор. чл. обирали на 9 р. (кожні 3 р. третину складу пере­обирали): від православ. духівництва — 6, губерн. і обл. дворян. т-в — 18, закладів торгівлі та промисловості — 12, АН і університетів — 6, фінського сейму — 2, губерн., земс. зі­брань і земле­власників неземських губерній — 60 осіб. Реформована Д. р. роз­горнула свою діяльність тільки після роз­пуску 1-ї та 2-ї Держ. дум Рос. імперії. Консе­рватизм більшості чл. Д. р. зумовлював її ріше­н­ня, що блокували навіть помірковані законо­проекти думи. 1917 Тимчас. уряд ліквідував Д. р. Помітну роль у її діяльності ві­ді­гравали вихідці з України, серед них — голова Д. р. у 1827–34 князь В. Кочубей, Д. Багалій, М. Ковалевський. Д. р. називали один з вищих держ. органів Австро-Угорщини — райхсрат (двопалат. парламент), що діяв 1848–49 і 1867–1918. На­прикінці 19 ст. у його нижній палаті (депутатів) було 11 пред­ставників укр. насел. (див. також Галичина).