Голосіївський ліс

ГОЛОСІ́ЇВСЬКИЙ ЛІС — парк-памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значе­н­ня (від 1972). Площа 1052 га. Знаходиться у пів­ден­ній прав­обережній частині Києва. З Г. л. межують Голосіївський парк імені Максима Рильського (141 га), Національний комплекс «Екс­поцентр» (272 га) та ур­очище «Феофанія» (175 га). У минулому вони були територією Г. л. і фактично утворюють з ним один масив. Голосіївський парк імені Максима Рильського — один з найбільших парків культури і від­починку Києва, памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значе­н­ня (від 1990). Він був створений 1958 у пів­нічно-західній частині Г. л., від­окремлений від основної масиву низкою забудов. Композиційною основою парку становить Горіховатська долина вздовж каскаду з 4-х ставків. У парку є спортивний комплекс, Зелений театр, ви­ставковий павіль­йон, атракціони, дитячий май­данчик, кафе. 2003 в парку встановлено памʼятник Максиму Рильському. Територія Г. л. роз­членована глибокими ярами та балками, на дні яких протікають струмки, що утворюють озера і ставки загальною площею близько 11 га. Від­носна висота 50 м. Г. л. роз­ташований у найвищій частині міста, окремі ділянки якої становлять понад 100 м над рівнем Дні­пра. Ґрунти пере­важно пред­ставлені сірими і темно-сірими лісовими від­мінами легкосу­глинкового гранулометричного складу.

У Г. л. пере­важають грабово-дубові насадже­н­ня. 1-й деревний ярус пред­ставлений дубом черешковим (трапляються 300–500-річні велетні з обхватом стовбура до 6 м), липою серцели­стою (є дерева віком до 200–300 років), ясеном звичайним, кленом гостролистим. 2-й ярус сформований грабом звичайним, кленами польовим і татарським, вʼязом струнким, грушею звичайною лісовою, яблунею лісовою. У пере­зволожені низинах трапляються осика та вільха звичайна. У 3-му ярусі (під­ліску) ростуть ліщина звичайна, бруслина європейська, глід звичайний, калина звичайна, бузина чорна, терен, рокитник, шипшина. 4-й ярус пред­ставлений травʼяни­стою рослин­ністю. Серед видів, занесених до Червоної книги України, — під­сніжник звичайний, любка дволиста, лілія лісова. Ростуть також конвалія звичайна, копитняк звичайний, щавель кінський, осока лісова, чистець жовтий, зірочник лісовий, суниця лісова, медунка лікарська тощо. На території Г. л. пред­ставлені також інтродуковані деревні види, які не ростуть у природних лісах цієї зони: бархат амурський, біла акація, клен сріблястий, дерен білий, скумпія звичайна, каркас західний, сосна європейська тощо.

Тварин­ний світ Г. л. різноманітний. Серед гризунів трапляються миші, пацюки, ондатра, нутрія, білка звичайна, вовчок великий, лісовий та горішковий, ховрах крапчастий, заєць-русак; комахоїдних — кріт звичайний, бурозубка звичайна, маленька та рівнозуба, кутора велика (занесена до Червоної книги України) та маленька, їжак звичайний та пів­ден­ний; рукокрилих — кажан пізній, нічниця водяна та вусата, вухань звичайний, вечірниця мала, руда та велика, нетопир-карлик та нетопир лісовий; хижаків — куниця лісова, борсук, тхір темний, або звичайний, ласка, лисиця звичайна, єнотоподібний собака. Під впливом господарської діяльності людини видове різномані­т­тя ссавців та й інших класів тварин зменшується. Орнітофауна Г. л. налічує понад 50 видів. Найбільш поширені з них — зяблик, мухоловка-білошийка, вівчарик-торохтійка, синиця звичайна голуба та велика, малинівка, або зорянка, дубоніс звичайний. Трапляються також дятел строкатий, славка чорноголова, сойка, дрізд чорний та спів­очий, крутиголовка, іволга звичайна та інші. Серед земноводних поширені тритон звичайний та гребінчастий, кумка звичайна, жабка земляна, ропуха звичайна та зелена, квакша звичайна, жаба травʼяна, го­строморда та ставкова, черепаха водяна, ящірка зелена, прудка та живородна, вуж звичайний, мідянка звичайна (занесена до Червоної книги України), гадюка звичайна. Тільки у Г. л. зберігся ендемік Лісо­степу, занесений до Червоної книги України, — ківсяк Семенкевича.

У східній частині Г. л. — залишки Китаївського городища (засноване у 9–10 ст.). У 14 ст. тут засновано печерний монастир — т. зв. Китаївську пустинь, 1763–67 споруджено Троїцьку церкву (архітектор Семен Ковнір). Під городищем роз­ташовані входи до печер, які використовувались прадавніми людьми як житло. На Пів­дні від городища — залишки селища часів Київської Русі, на горі Пере­сечен залишки княжої садиби (дитинець, вали, рови, брама). У давнину територія Г. л. належала монастирям (входили до складу Києво-Печерської лаври), окремі будівлі яких збереглися дотепер. 1631 київський митрополит Петро Могила заснував Голосіївську пустинь. У 18 ст. тут насаджено великий лісопарк («посіяно на голому місці» — звідси, ймовірно, походить назва Г. л.). На території Г. л. знаходяться Національний аграрний університет, Головна астрономічна обсерваторія НАНУ, Літературно-меморіальний музей Максима Рильського, лікувально-оздоровчий комплекс «Феофанія». Нині тривають роботи зі створе­н­ня Національного природного парку «Голосіївський», основою якого буде Г. л.