ВОРО́НІН Володимир Васильович (16 (28). 07. 1870, с. Нікольське Тульської губ., Росія — 11. 11. 1960, Тбілісі) — патофізіолог. Доктор медицини (1897). Почес. академік АН Грузин. РСР (1944). Заслужений діяч науки Грузин. РСР (1953). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1950). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1893), де від­тоді й працював: 1898–1908 — приват-доцент; від 1908 — у Новорос. університеті (Одеса): завідувач кафедри заг. патології і бактеріології, 1913–16 та 1919– 20 — декан мед. ф-ту, за сумісництвом 1917–18 — завідувач кафедри гістології та ембріології; одночасно від 1916 — директор Одес. бактеріол. станції; від 1922 — у Тбіліс. мед. ін­ституті: завідувач кафедри патофізіології (до 1953); одночасно від 1944 — завідувач від­ділу Ін­ституту фізіології АН Грузин. РСР (Тбілісі). За організацію боротьби з епідемією чуми в Одесі нагородж. орденом св. Анни 3-го ступеня (1910). Основні напрями наук. досліджень: про­блеми патофізіології, мікробіо­логії, епідеміології, зоології. Ви­вчав механізми роз­витку трофіч. виразок, функціонал. морфологію мієлінових нерв. волокон, механізми мікроциркуляції та патофізіологію мозк. кровообігу. Зробив знач. внесок у вче­н­ня про запале­н­ня.