ГОСЕ́ЙКО Любомир (06. 08. 1951, містечко Рубе, Франція) — кіно­знавець. Народився в родині укр. політ­емі­грантів. Член НСКінУ (1993). Навч. в Укр. папській малій семінарії в Римі, на від­ділі славістики та фільмології Ліл­льського університету (1971–76), а також на від­ділі режисури і кіно­знавства Париз. кіноін­ституту. 1976–80 працював асист. на Підпр-ві франц. продукції, від 1981 — приват. рекламіст. Від 1993 — консультант кіноархівів та регіональних кінотек, від 1999 — упорядник про­грам кінофестивалю «Est–Ouest» (м. Ді). Автор моно­графії «Histoire du cinema ukrainien» (2001; укр. вид. — «Історія українського кінемато­графа», К., 2005). Дослідник творчості укр. кінорежисера-емі­гранта Євгена Деслава («“Фантастична візія”. Остан­ній екс­периментальний фільм Євгена Деслава» // «KINO-KOЛО», 2003, № 20; «Про архів та дещо з архіву Євгена Деслава» // Там само, 2005, № 27; кн. «Eugène Deslaw — sa vision fantastique», Nice, 2007), укладач про­грами ретро­спективи його фільмів у Центрі Жоржа Помпіду в Парижі — «Ombre blanche — Lumière noire, Eugène Deslaw» (2004). Ві­домий в укр. закордон. літературі як поет римської школи (за словами С. Гординського) та літ. ред. т. зв. європ. групи (1968–73). Автор поет. зб. «Соняшничи­н­ня на новомісяч­чі» (Брюс­сель, 1969), «Туга за Україною» (Лондон, 1971), «Завтра або післязавтра» (Лондон; Торонто, 1979).