Грицай Дмитро Михайлович
ГРИЦА́Й Дмитро Михайлович (псевд.: Перебийніс, Палій; 01. 04. 1907, с. Дорожів, нині с. Верхній Дорожів Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 22. 12. 1945, Прага) — військовий і політичний діяч ОУН. Закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався у Львівському університеті. Від 1928 — член УВО, від 1929 — ОУН. У 1932–34 — військовий референт Крайової екзекутиви ОУН західноукраїнських земель. За активну націоналістичну діяльність 1932 і 1939 заарештовувався польською владою, за участь у вбивстві Б. Пєрацького протягом 1934–36 був увʼязнений у концтаборі в Березі Картузькій. У 1939–40 — командир вартівної сотні ОУН поблизу Кракова. 1940–41 — член Революційного проводу ОУН(б), від літа 1941 — командир старшинської школи ОУН(б) у м. Великі Мости (нині Сокальського р-ну Львівської обл.). 4 грудня 1942 заарештований ґестапо, увʼязнений у львівській тюрмі. У вересні 1943 визволений Службою безпеки ОУН. 1943–45 — шеф Головного військового штабу УПА в ранзі майора. Редактор підпільного військового підручника «Бойовий правильник піхоти» (1944). Заарештований чехословацькими прикордонниками при спробі перейти на територію Західної Німеччини. Трагічно загинув у празькій тюрмі. Посмертно підвищений УГВР до звання генерала-хорунжого, нагороджений Золотим Хрестом заслуги УПА (1945).