ВАГОНОБУДУВА́­Н­НЯ Український науково-дослідний ін­ститут — головна наукова установа в галузі пасажирського та вантажного вагонобудування. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. 1961 у м. Кременчук Полтав. обл. як філія ВНДІ вагонобудува­н­ня для наук.-тех. забезпече­н­ня роз­витку галузі у пром. регіоні, де були роз­міщені осн. (до 60 %) потужності СРСР з виробництва вантаж. вагонів. Сучасна назва від 1991. У структурі Ін­ституту — 22 під­роз­діли, з них 12 н.-д. Здійснює об­ґрунтува­н­ня осн. напрямів роз­витку пер­спектив. вагон. техніки, роз­робляє теор. основи та методи проектува­н­ня конкуренто­спромож. рухомого складу, новітні методи тех. роз­рахунків, нормативну документацію, проводить повний комплекс сертифікац. ви­пробувань із викори­ста­н­ням сучас. обладна­н­ня та засобів вимірюв. техніки, тех. діагностува­н­ня вагонів під час екс­плуатації тощо. Науковці Ін­ституту роз­робили Держ. про­граму «Роз­виток рейкового рухомого складу соц. при­значе­н­ня для залізнич. транс­порту і міського господарства» (1998), норми щодо роз­рахунку на міцність вагонів метрополітену, виконали теор. та екс­перим. дослідж. ходових властивостей вітчизн. та кращих закордон. пасажир. вагонів із викори­ста­н­ням швидкісної (до 200 км/год.) вагон-лабораторії. Для роз­шире­н­ня екон. звʼязків та екс­порт. потенціалу України проведено комплекс дослідж. зі створе­н­ня критого вагона типу «Схід– Захід». Наук. роз­робки Ін­ституту впроваджено фактично на всіх вагонобуд. під­приємствах України. Серед ві­домих науковців — А. Ребенок, А. Шведов, Ю. Водян­ников та ін. Директор установи — І. Стулішайко (1961– 68), А. Радзіховський (1969–99), А. Донченко (від 2000).