ВИНОГРА́ДОВ Андрій Па­влович (02(14). 10. 1875, м. Суздаль, нині Владимир. обл., РФ — 02. 11. 1933, Дні­пропетровськ) — фахівець у галузі металургії. Батько Г. Вино­градова. Доктор технічних наук (1919), професор (1920). Закін. Катерино-слав. вище гірн. училище (нині Дні­пропетровськ, 1903), де й працював від 1907 (згодом гірн. ін­ститут): від 1919 — професор кафедри металургії, від 1920 — пом. ректора з навч. роботи, 1921–30 — засн. і завідувач кафедри металургії і мех.-терміч. обробки металів та каф. прокатки. Від 1931 — завідувач кафедри прокатки, 1933 — за­ступник директора Дні­проп. металург. ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: метало­графія, прокат, ливарне та домен­не виробництва, пічна теплотехніка, електропо­стача­н­ня та витрати енергії в металургії. Один із засн. наук. шкіл з терміч. обробки та прокатки металів в Україні, створив першу в Україні метало­графічну лаб. Ініціатор ви­да­н­ня наук. металург. ж. «Домез» (від 1930 — «Теорія і практика металургії»).