ВИНОГРА́ДОВ Гліб Андрі­йович (02(15). 05. 1908, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 06. 08. 1989, Київ) — матеріало­знавець. Син А. Вино­градова. Доктор технічних наук (1965), професор (1966). Всесоюз. премії ім. П. Соболевського (1963, 1970), премія АН УРСР ім. Є. Патона (1976). Державні нагороди СРСР. Закін. Дні­проп. металург. ін­ститут (1933). Працював на виробництві (1934– 39); у Маріуп. філії Центр. НДІ-48 (1940–42); Центр. НДІ-48 (Ленін­град, 1942–57): від 1950 — нач. металург. від­ділу; Ін­ституті про­блем матеріало­знавства АН УРСР (Київ, 1957–85): 1967– 83 — завідувач від­ділу прокатки порошків, від 1983 — старший науковий спів­робітник-консультант. Створив оригін. стани для прокатки сипких матеріалів та від­діл прокатки виробів з металевих порошків, обладнав єдину в СРСР спеціалізов. лаб. спеченого прокату. Роз­робив теор. та технол. основи прокатки сипких тіл.