ВИШНЕ́ВСЬКА Надія Олександрівна (27. 12. 1925, с. Горенка, нині Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. — 09. 10. 2007, Київ) — лiтературо­знавець. Канд. фiлол. н. (1960). Закiн. Київ. університет (1949). Вчителювала у Київ. обл. 1956–58 — ред. у Держлітвидаві України; 1958–85 — в Iн-тi лiт-ри АН УРСР: від 1960 — молодший науковий спів­робітник, від 1966 — старший науковий спів­робітник; одночасно 1958–60 — відп. секр. ж. «Радянське літературо­знавство». Дослідниця творчості укр. і рос. письмен­ників, зокрема П. Тичини, О. Прокофʼєва. Авторка праць, присвяч. текс­тол. ви­вчен­ню творів укр. письмен­ників: «Про­блема канонiчного текс­ту повiстей I. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” i “Кайдашева сiмʼя”» // «Пит. текс­тології», 1968, вип. 1; «Лiрика Лесi Українки: Текс­тол. дослiдже­н­ня» (К., 1976). Член текс­тол. комісії вид. «Франко І. Зі­бра­н­ня творів: У 50 т.» (К., 1976–86; Державна премія України ім Т. Шевченка, 1988), авторка та спів­авторка коментарів до т. 15, 18, 26, 33, 35, 49.