БОБИШО́В Михайло Па­влович (Бобышов Михаил Па­влович; 07(19). 11. 1885, с. Погоріле Твер. губ., Росія — 07. 07. 1964, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський художник театру, живописець, графік. Народний художник РРФСР (1961). Закін. Училище тех. рисува­н­ня Штіглиця в С.-Петербурзі (1907). Від 1939 — проф. Ленінгр. АМ. У театрі працював від 1911; від 1926 викладав у Вищому худож.-тех. ін­ституті. У ран­ній період творчості за­знав впливу обʼ­єд­на­н­ня «Мир искус­ства». В роботах Б. від­билися найкращі традиції рос. театр. живопису кін. 19 — поч. 20 ст., для них характерні романтич. на­стрій, від­чу­т­тя стилю та епохи, майстерне зі­ставле­н­ня мас­штабів архіт. форм і живопис. площин. Серед етапних праць Б.: у Ленінгр. Малому опер. театрі — «Іоланта» П. Чайковського (1923), «Викраде­н­ня із Сералю» В.-А. Моцарта (1925); у Ленінгр. академ. театрі опери та балету ім. С. Кірова, Великому театрі у Москві — «Мідний вершник» Р. Ґлієра (1949); у Театрі Народної опери в Софії — «Пікова дама» П. Чайковського (1955). На сцені Київ. опери оформив ви­стави: «Фауст» Ш. Ґуно (1916), «Раймонда» О. Глазунова (1946, 1956), «Корсар» А. Адана (1957).