БОРОВИ́К Віталій Гаврилович (справж. — Боровиков; крипт.: В. Б., В. Б-к; 18(30). 10. 1864, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 28. 12. 1937, Одеса) — публіцист, поет, пере­кладач. Навч. в Остроз. прогімназії (1876–80), Ніжин. гімназії (1880–84), закін. природн. від­діл. фіз.-мат. факультету Університету св. Володимира у Києві (1889). Під час навч. в Університеті належав до літ. гуртка «Плеяда», де був залучений Лесею Українкою до створе­н­ня б-ки пере­кладів зі світ. літ-ри. Один із засн. Братства тарасівців (1891), входив до складу одес. «Громади». За­знав пере­слідувань і арешту (1899), звинувач. у пропаганді анархо-соціаліст. ідей. Після пʼятимісяч. увʼязне­н­ня висланий за межі Херсон. губ. із забороною служити у закладах Міністерства нар. освіти. Завдяки сприян­ню письмен­ника Г. Мачтета працював 1900–05 зав. лаб. Волин. губ. акцизного упр. в Житомирі. 1905–10 — неодмін­ний чл. Кременец. повіт. управи. Організатор і актив. діяч Товариства дослідників Волині, секр. природн. і етногр. секції (від 1900). Організував при Волин. губ. земстві від­діл. с.-г. статистики. Від 1911 — у земських установах Одеси. Публіцист. твори (зокрема «Вісті з Волині», 1889; «З України: Мужицький рай у Росії», 1893) й пере­клади вміщував у львів. ж. «Правда», «Дзвінок», «ЛНВ»; вірші «Мати-українка» та «До сина» по­дані в антології «Акорди» (1903). Від­творив українською мовою першу частину поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай» (не опубл.), окремі оповіда­н­ня В. Гаршина й Г. Мачтета. 1911 від­крив в Одесі першу укр. книгарню. Під час 1-ї світової війни очолював Одес. укр. комітет допомоги виселенцям із Галичини. Видавав г. «Українське слово», спів­працював з Одес. міською укр. радою, брав участь в організації укр. шкіл і заснуван­ні Одес. с.-г. ін­ституту (1918), де працював до арешту органами НКВС і роз­стрілу. Захоплювався фольклористикою, склав тлумач. словник живої української мови (не опубл.; картотека містила понад 300 тис. реєстрових слів), збирав бібліотеку укр. ви­дань. Мав тісні стосунки з багатьма укр. письмен­никами. Автор спогадів про М. Коцюбинського («Театр. Клуб. Кіно», О., 1928, № 38).