Бращайко Юлій Михайлович

БРАЩА́ЙКО Юлій Михайлович (19. 04. 1879, с. Глибоке Ужан. комітату, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. — 09. 10. 1955, Ужгород) — громадсько-політичний діяч, адвокат. Брат М. Бращайка. Доктор права (1902). Закін. Будапешт. університет (1902). Мав у Хусті приватну канцелярію (1906–19). У листопаді 1918 засудив діяльність Ужгород. нар. ради за її проугор. позицію, ви­ступив проти угор. закону «Руська Крайна» (грудень 1918), який обмежував автономні права закарп. українців. Один з ініціаторів створе­н­ня Хуст. нар. ради (17 листопада 1918), проведе­н­ня Всезакарп. кон­гресу, на якому 21 січня 1919 схвалено резолюцію про воз­зʼ­єд­на­н­ня краю з УНР. Згодом Б. обрано головою делегації від Закарпа­т­тя на Париз. мирну конф. Від 1919 — чл. Центр. руської нар. ради. Входив до складу «Тимчас. автоном. директорії» (1919–20, від­повід­ав за роз­виток торгівлі). У між­воєн. період працював адвокатом в Ужгороді, від­кривши власну канцелярію (1920–38); тоді ж очолював кра­йове товариство «Просвіта». У 1920 заснував спільно з братом і очолив Руську хлібороб. партію, яка 1923 обʼ­єд­налася з Християн. нар. партією А. Волошина. Очолив спілку адвокатів Під­карп. Русі, спів­засн. Під­карп. банку, голова товариства «Надія», видавець г. «Українське слово» (1932–38). У 1938 пере­їхав до Хуста — нової столиці Карпат. України. Член чехо-слов.-угор. комісії з уточне­н­ня кордонів між двома державами. Від січня 1939 — в складі Укр. нац. обʼ­єд­на­н­ня, посол до Сойму Карпат. України (12 лютого 1939). Від 15 березня 1939 — міністр фінансів і комунікацій в уряді А. Волошина. На початку угор. окупації очолив делегацію до Будапешта, намагаючись домогтися по­ступок для українців Закарпа­т­тя. Згодом прийняв угор. громадянство й від­крив адвокат. контору в Хусті, де працював до приходу на тер. Закарпа­т­тя рад. військ. 1942 ре­прес. угор. властями за участь у створен­ні військ. організації, згодом звільнений. 1945 заарешт. органами НКВС і від­правл. у виправно-труд. табір Донбасу, після поверне­н­ня з якого не­вдовзі помер. Реабіліт. 1992.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю