БУРМИ́ЦЬКИЙ Олександр Анатолі­йович (15. 09. 1961, Тернопіль) — диригент, баяніст, композитор. Чоловік Л. Бурмицької. Премія ім. І. Нечуя-Левицького (2001). Закін. Терноп. муз. училище (1980; кл. О. Горбачової, О. Кмітя) та Терноп. пед. ін­ститут (1985; кл. А. Найди). Працював кер. естрад. ансамблю Терноп. міського палацу культури «Березіль» ім. Леся Курбаса (від 1986), нар. вокал.-інструм. ансамблю «Молодість» Терноп. пед. ін­ституту (від 1988); зав. муз. частини Терноп. обл. театру актора (від 1994); кер. муз. частини Ансамблю пісні і танцю МВС України (від 1998). У доробку Б.– хор. твори, інструм., театр. музика (твори до ви­став, серед них — «Маруся Богуславка» за М. Старицьким, реж. П. Загребельний; «Казка про Ксеню та дванадцять місяців» за Б. Лепким, реж. Р. Олефір та В. Якубовський; «Неві­дома легенда про Клавдію Прокулу, дружину Понтія Пілата, про Понтія Пілата і Ісуса Христа» В. Іл­ляшенка, реж. В. Іваницький), естрадні, дит. пісні, романси. Серед популяр. пісень — «Кущ осін­ньої калини» (слова М. Луківа; записано однойм. аудіоальбом, 2002), «Ви вся в білому» (слова В. Крищенка), «Чорний кінь на білім снігу» (слова Б. Олійника), «Київська Русь» (слова М. Конечного), «Перша вчителька» (слова Г. Петрука-Попика), «Оста­н­ня ніч» (слова І. Лазаревського).