КО́­СТАРІВ Леонід (псевдонім — Меленець; 06. 02. 1888, Санкт-Петербург — 27. 06. 1973, Прага) — політичний діяч. До 1912 на­вчався у Санкт-Петербурзькому політехнічному ін­ституті. Служив у російському флоті, від 1919 — у Армії УНР. Інтернований на території Польщі. Закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах (Чехо-Словач­чина, 1928). Від­тоді — член Центрального Комітету Ліги українських націоналістів. Учасник 2-ї конференції українських націоналістів у Празі (1928). На 1-му кон­гресі українських націоналістів (1929) — голова організаційного комітету. Виголосив реферати «Промислова політика України», «Про­блема морської оборони України» та ін. Обраний членом Проводу українських націоналістів. 1933 Над­звичайним судом ОУН виключений з організації за спів­працю зі спец­службами СРСР. Згодом став агентом НКВС у Празі.