АБІ́ЛЄВ Діхан (Әбілев Дихан; 13(26). 12. 1907, зимовник Мойілди, нині Павлодар. обл., Казах­стан) — казахський письмен­ник. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ін­ститут журналістики (Алма-Ата, 1937). У романі у віршах «Алтай жүрегі» («Серце Алтаю», 1953) та творах попередніх років від­образив боротьбу молоді Горного Алтаю за нове життя на поч. 20 ст., по­двиги воїнів на фронтах 2-ї світової війни. У романі-трилогії «Ақын арманы» («Мрія поета», 1975) від­творив образ класика казах. літ-ри С. Торайгирова. Автор поет. зб. «Толғаныс» («Роз­дум», 1979), «Өлең мен да­стан» («Вірші і поеми», 1987), віршов. повісті «Дала батыры» («Батир степів», 1981), поем «Саманта Смит» («Саманта Сміт», 1985), «Мұстафа Бұркітбайұлы» («Мустафа — син Буркітбая», 1986). Поема «Отты толқындар» («Вогнен­ні хвилі», 1956) присвяч. будівникам Дні­прогесу. Всі твори А. ви­дані в Алмати. Пере­клав окремі твори Т. Шевченка, М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана.