КО́РСАК Костянтин Віталі­йович (23. 04. 1942, с. Владинопіль, нині Ладинь Любомлюнського р-ну Волинської обл.) — фізик, філософ. Кандидат фізико-математичних (1970), доктор філософських (2006) наук. Закінчив Київський університет (1965). Від 1968 працював у ньому: від 1972 — старший викладач кафедри теоретичної фізики; від 1994 — доцент кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія»; від 1997 — професор Між­народної кадрової академії; від 2000 — завідувач від­ділу теорії і методології природної та інженерної освіти Ін­ституту вищої освіти НАПНУ (усі — Київ). Наукові дослідже­н­ня: теоретична і загальна фізика, дидактика фізики у середніх і вищій школах, філософія науки та освіти. Виявив явище якісного стриб­­ка у нанотехнологіях; за­пропонував терміни «ноотехнології» (для по­значе­н­ня групи не­шкідльної для довкі­л­ля технологій), «четверта хвиля (ноохвиля)», «но­­о­су­­спільство», «ноороз­виток». Автор на­вчального посібника «Фізика: 25 по­вторювальних лекцій» (К., 1994).