КОЛОДІ́Й Федір Олександрович (08. 02. 1872, Чернігівщина, за ін. даними — 1870, Київ — 1919, м. Камʼя­­нець-Подільський, нині Хмельн. обл.) — військовик. Генерал-хо­­рунжий Армії УНР. Закін. 4-й Моск. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище (1890), Микол. академію Ген­шта­бу. Учасник рос.-япон. вій­ни 1904–05. Під час 1-ї світової вій­ни — командир 2-го кінно-гармат. дивізіону на Румун. фрон­­ті, ін­спектор артилерії одного з корпусів, генерал-майор (1917). Українізував декілька під­роз­ділів рос. армії. Навесні 1918 командував 2-м Поділ. корпусом Армії УНР; за Геть­манату — командир 3-го Одес. армій. корпусу; на поч. 1919 — командувач Сх. фронту. У 2-й пол. 1919 при­знач. нач. оборони Камʼянця-Подільсь­­кого. Помер від тифу.