КОЛОМІ́ЄЦЬ Тамара Панасівна (09. 04. 1935, м. Корсунь, нині Корсунь-Шев­­ченкiвський Черкас. обл. — 21. 08. 2023, Київ) — поетеса, пере­кладачка. Сестра П. Коломійця. Член НСПУ (1956). Премії ім. П. Тичини «Чут­­тя єдиної родини» (1983), ім. Н. За­­біли (2007, 2009), ім. Ле­сі Українки (2008). За­­кiн. факультет журналістики Київ. університету (1957). Працювала в ред. ж. «Укра­­їна», «Днi­про», г. «Радянська Укра­­їна», у видавництвi «Веселка» (усі — Київ). Дебютувала зб. «Проліски» (К., 1956). У зб. «Рідні обрії» (1960), «Червоні маки» (1961), «Під вітрилами хмар» (1967), «Рів­­ноде­н­ня» (1974), «Колос літа мого» (1979), «Осі­н­ня борозна» (1981), «Бага­т­тя на межі» (1984; усі — Київ) від­творила образ повоєн. поколі­н­ня. У творчості К. об­стоювала високі морал. критерії, красу людських взаємин. Багато писала для дiтей, від­новила традицію вірш. загадок, спів­анок і започаткувала вірш. абетки. Пе­­рекладала з білорус. (Якуб Колас, Максим Танк, Є. Лось, Р. Бородулін, Н. Гілевич, В. Коротке­­вич, О. Писін), латис. (Ян Райніс), азерб. (Хікмет Зія), словац. (Л. Під­ʼяворинська), монгол. (Жамбин Дашдондог) літ-р. Окре­­мі твори К. пере­кладено англ., угор., чес., словац., польс., бол­­гар., рос., білорус., казах., азерб., вірм. мовами. На її вірші написа­­ли музику композитори М. Чем­­бержі, О. Білаш, Л. Колодуб, С. Сабадаш, Б. Буєвський, А. Мі­­гай (зб. «Я по вулиці іду», К., 2008).