КОЛОМІ́ЄЦЬ Тамара Панасівна (09. 04. 1935, м. Корсунь, нині Корсунь-Шев­­ченкiвський Черкаської обл. — 21. 08. 2023, Київ) — поетеса, пере­кладачка. Сестра П. Коломійця. Член Національної спілки письмен­ників України (1956). Премії імені П. Тичини «Чут­­тя єдиної родини» (1983), імені Н. За­­біли (2007, 2009), імені Ле­сі Українки (2008). Закінчила факультет журналістики Київського університету (1957). Працювала в редакції журналу «Укра­­їна», «Днi­про», газети «Радянська Укра­­їна», у видавництвi «Веселка» (усі — Київ). Дебютувала збіркою «Проліски» (К., 1956). У збірниках «Рідні обрії» (1960), «Червоні маки» (1961), «Під вітрилами хмар» (1967), «Рів­­ноде­н­ня» (1974), «Колос літа мого» (1979), «Осі­н­ня борозна» (1981), «Бага­т­тя на межі» (1984; усі — Київ) від­творила образ повоєн­ного поколі­н­ня. У творчості К. об­стоювала високі моральні критерії, красу людських взаємин. Багато писала для дiтей, від­новила традицію віршованих загадок, спів­анок і започаткувала віршовані абетки. Пе­­рекладала з білоруської (Якуб Колас, Максим Танк, Є. Лось, Р. Бородулін, Н. Гілевич, В. Коротке­­вич, О. Писін), латиської (Ян Райніс), азербайджанської (Хікмет Зія), словацької (Л. Під­ʼяворинська), монгольської (Жамбин Дашдондог) літератур. Окре­­мі твори К. пере­кладено англійською, угорською, чеською, словацькою, польською, бол­­гарською, російською, білоруською, казахською, азербайджанською, вірменською мовами. На її вірші написа­­ли музику композитори М. Чем­­бержі, О. Білаш, Л. Колодуб, С. Сабадаш, Б. Буєвський, А. Мі­­гай (збірка «Я по вулиці іду», К., 2008).