Лугинський район — Енциклопедія Сучасної України

Лугинський район

ЛУГИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Житомирської об­ласті. Межує з Олев., Овруц., Коростен. і Ємільчин. р-нами Житомир. обл. Тер. р-ну заселена здавна, про що свідчать виявлені археол. пам'ятки періоду палеоліту. Тут була низка поселень східнослов'ян. племені древлян. Л. р. утвор. 1923 у складі Коростен. округи Волин. губ. У тому ж році проживало 36 377 осіб, з них українців – 80,3 %, євреїв – 8,5 %, поляків – 8,4 %, німців – 2,3 %, росіян – 0,3 %. 1932–37 – у межах Київ., від 1937 – Житомир. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв у с. Будо-Літки – 28, у с. Бовсуни – 30, у с. Великий Дивлин – 35, у с. Червона Волока – 68, у с. Повч – 73 особи), зазнали сталін. репресій. Від 28 липня 1941 до 1 січня 1944 – під нім.-фа­шист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювали понад 5 тис. лугинців, з них 2805 загинули. Нацисти вбили 2312 жит., 2104 вивезли на примус. роботи до Німеччини. 1962 Л. р. ліквідовано, 1966 відновлено. Тер. р-ну була значно забруднена унаслідок аварії на ЧАЕС. Пл. 994 км2. За переписом 2001, насел. становило 20 823 особи (складає 76,0 % до 1989), станом на лютий 2015 – 16 799 осіб (українців – 94 %). У складі р-ну – смт Лугини та Миролюбів (до 2016 – Жовтневе), 47 сільс. на­­сел. пунктів. Лежить у межах Поліської низовини. Рельєф р-ну рівнинний: у пн. частині – низовинний плоский алювіально-зан­дровий, у пд. – горбисто-хвилястий моренно-зандровий. Роз­відано Білокоровиц. родовище карбонат. порід (заг. запаси вапняку 11,5 млн т), Жеревец. родовище гранітів-пор­фіритів, 38 родовищ торфу (найбільші: Озерянське, болот. ма­­сив Гвоздь), є поклади глини для вироб-ва цегли, буд. піску, бурштину. Геологами також зна­й­дено алмази та золотонос. пісок. Переважають дерново-під­золисті ґрунти. Протікають 14 річок довж. понад 10 км (бас. Прип'яті); найбільші – Жерів, Крем'янка (Кремно), Конявка (Глухова). Створ. Повчан. ГЕС і во­досховище (124 га). Пл. ліс. на­саджень 42,1 тис. га. Зростають сосна, дуб, граб, липа, віль­ха, осика, береза. Об'єкти при­род­но-заповід. фонду місц. зна­чен­ня: заказники Бучмани (295 га, гідрол.), Дивлинський (220,4 га; обидва – Дивлин. лісництво), Лугин. дубняки (150 га), Турейка (4 га; обидва – Лугин. лісництво), Радогощанський (152 га, Радогощан. лісництво; усі – ліс.), Зажерев. дача (170 га, Лугин. лісництво), Липницький (230 га, Липниц. лісництво; обидва – ботан.). С. госп-во р-ну спеціалізується на вирощуванні зернових, овочів і хмелю та тваринництві м'ясо-молоч. напряму. Пл. с.-г. угідь 3,8 тис. га, з них орних земель – 2,7 тис. га. Діють 5 приват. с.-г. підпр-в, 7 госп. т-в, 5 фермер. госп-в. Гол. пром. підпр-ва: Липниківський спиртовий завод (понад 70 % у структурі пром. вироб-ва р-ну), Лугин. хлібозавод (понад 10 %), Лугин. лісгосп (6 %), Держлісгосп АПК (5 %). Нині тимчасово не випускає продукцію Кремнян. крохмал. з-д. Проходить автомоб. дорога заг.-держ. значення Київ–Ковель. Залізничні ст.: Кремне, Лугини, Жерев. У р-ні – 19 заг.-осв. шкіл, 12 дошкіл. закладів, Кремнян. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат; Лугинський кра­є­­знавчий музей, Бовсунів. сільс. істор. музей, 26 Будинків культури та сільс. клубів, 29 б-к, муз. школа; рай. лікарня, 3 амбулаторії, 31 фельдшер.-акушер. пункт. Від 1931 виходить рай. г. «Промінь», від 2011 – двічі на рік літ.-мист., краєзн. альманах «Світоч душі». За межами р-ну стали відомими нар. – жін. вокал. ансамбль «Любисток» Радогощан. Будинку культури, чол. ансамбль Липників. Будинку культури та фольклорно-етногр. колектив Калинів. Будинку куль­тури. Збереглися Василів. церк­ва у с. Бовсуни (18 ст.) та Во­здвижен. церква у с. Калинівка (19 ст.). Реліг. громади: УПЦ МП, РКЦ, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. На тер. р-ну – 66 пам'ятників і пам'ят. знаків, по­в'язаних з подіями 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі механізації с. госп-ва, чл.-кор. НААНУ Д. Вой­тюк (с. Повч), фахівець у галузі електромеханіки В. Виговський (с. Солов'ї), математик Г. Кулинич (х. Лучищів побл. с. Жеревці), історик М. Олійник (с. Запілля), філософ В. Ярошовець (с. Путиловичі), економіст, Герой Соц. Праці І. Бондарчук (с. Макаківка, нині Старосілля); поетеса, засл. діяч мист-в України З. Кучерява (с. Рудня-Повчанська), письменник П. Федотюк (с. Літки); Герої Рад. Союзу П. Бовсунівський (с. Бовсуни), П. Мірошниченко (с. Запілля). З Лугинщиною пов'язані життя та діяльність фізика, чл.-кор. АНУ В. Струтинського, художника-карикатуриста Л. Сторожука.

Літ.: Сульська З. В. Лугинщина: Істор. нариси. Коростень, 2002; Її ж. Солдати перемоги. Коростень, 2003; Її ж. Була війна. Коростень, 2003; Двуреченський В., Таргонський П. Лугинський район: Істор.-геогр. нарис. Ж., 2003; Ними пишається Лугинщина. Коростень, 2005; Сульська З. В. Жінки – ветерани війни та праці на Лугинщині. Коростень, 2007; Її ж. Історія медицини на Лугинщині (1908–2008). Ж., 2008; Сульська З. В., Іванова А. О. Духовні витоки Лугинщини. Коростень, 2009; Костриця М. М., Костриця М. Ю. Житомирщина туристична: Краєзн. нариси. Ж., 2009; Лукиша О. М. Літки // Сві­точ душі: Літ.-мист., краєзн. альманах. 2011. № 1; Таргонський П. Краєзнавчі нотатки. Лугини, 2011; Сульська З. В. Сільське господарство на Лугинщині (1920–2000 рр.). Лугини, 2012.

З. В. Сульська, В. В. Черняк

Статтю оновлено: 2017

Покликання на статтю