ЛУ́ЦЬКИЙ Борис Григорович (03(15). 01. 1865, м. Бердянськ Таврій. губ., нині Запоріз. обл. — ?) — фахівець у галузі двигунобудува­н­ня. Закін. реал. училище у Сева­стополі (1882), Вищу тех. школу у м. Мюнхен (Німеч­чина, 1886). Працював у Німеч­чині: інж. на ф-ках «Ландес» у Мюнхені (1887–88) та «Кьоберс-Айзенверк» у Гамбурзі (1888–90), гол. інж. Mаш.-буд. АТ у Нюрнберзі (1891–97). У 1887 отримав перші пʼять патентів на винаходи в галузі двигунобудува­н­ня. Створив оригін. стаціонарні газові, гасові та бензин. ДВЗ, двигуни для автомобілів, надвод. суден, під­вод. човнів, літаків, зокрема першим у світі побудував вертикал. двигун з колінчастим валом, роз­таш. під цилін­дром, 4- та 6-циліндр. вертикал. рядний ДВЗ, двигун з пів­сферич. камерою згоря­н­ня, двигун з над­дува­н­ням без запальника, реверсив. двигун. За його патентами виготовляли двигуни і транс­порт­ні засоби провід­ні нім. фірми. 1897 Л. заснував власну компанію — Товариство з будівництва автомоб. екіпажів у Нюрнберзі (діяло до 1901). Того ж року разом з А. Клозе, Ґ. Даймлером, Р. Дизелем, Р. Бошем, Ф. Цеп­пеліном та ін. організував Центр.-європ. автомоб. союз. У червні 1898 за участі Л. створ. перший вантаж. автомобіль класич. компонува­н­ня, 1899 на 1-й Між­нар. автомоб. ви­ставці у Берліні пред­ставлено 12 транс­порт. засобів кон­струкції Л., які удостоєні золотих медалей. Від 1900 — військ.-мор. аташе при Рос. посольстві в Берліні. Створював двигуни для автомобілів, човнів та літаків на замовле­н­ня військ. ві­домств Рос. імперії, зокрема 1901 роз­робив двигун потуж. 300 к. с. для першого під­вод. човна «Дельфін», 1903 — найбільший у світі на той час ДВЗ потуж. 6 тис. к. с. для міноносця «Видний». 1904 у Німеч­чині на фірмі «Говальдт­с­верке» побудував човен «Цариця» з двигуном влас. кон­струкції у 500 к. с. (швидк. 50,8 км/год.). Водночас у Рос. імперії на заводі «Леснер» (С.-Пе­тербург) зі­брано перший автомобіль кон­струкції Л. Заснував компанію «Мотор Луцького» у Берліні (1907–13). У 1909–14 побудував чотири літаки влас. кон­струкції. Від жовтня 1913 до лютого 1914 проживав у С.-Пе­тербурзі, у березні 1914 повернувся до Німеч­чини, де в липні того ж року був за­арешт. і знаходився у вʼязниці Шпандау до 1918. У 1919–20 Л. пере­бував у с. Андріївка Бердян. пов. Таврій. губ. (нині Бердян. р-ну Запоріз. обл.), від серпня 1920 — у Німеч­чині. На­прикінці 1920 заснував у Берліні «З-д Луцького». 1920–43 запатентував винаходи дирижабля, літака-амфібії тощо. Подальша доля неві­дома.