Корняну Леонід Юхимович

КОРНЯ́НУ Леонід Юхимович (Corneanu Leonid; справж. — Корнфельд; Cornfeld; 01. 01. 1909, с. Кошни­­ця, нині Дубос­сар. р-ну, Молдова — 27. 11. 1957, Кишинів) — молдавський письмен­ник. Закін. молд. пед. школу (м. Балта, нині Одес. обл., 1930), навч. в аспірантурі Ін­ституту ім. Т. Шевченка (Харків, 1930–32). Учасник 2-ї світової вій­ни. Автор поет. зб. «Ver­­suri felurite» («Роз­маїті вірші», 1930), «Tiraspol» («Тирасполь», 1932), «Avînturi» («Порива­н­ня», 1933), «Pionerii în ţeh» («Піонери в цеху», 1934), «Lumini şi umbre» («Світло і тіні», 1935; усі — Тирасполь), «Versuri» («Вірші», 1965); пʼєс «Peste Dunărea albas­­tră» («За голубим Дунаєм», 1955) і «Amarul iubirii» («Гіркота коха­н­ня», 1958; усі — Кишинів). Спів­­автор лібрето муз. комедії «Fericirea Mărioarei» («Марійчи­­не щастя», по­ставлена 1951), сценарію х/ф «Leana» («Ляна», 1955; реж. Б. Барнет). Уклав зб. «Cîntece norodnice moldo­­veneşti» («Молдавські народні пісні», 1939) і «Proverbe şi zic­­ă­­tori norodnice moldoveneşti» («Молдавські народні прислівʼя та приказки», 1941; обидва — Кишинів). Укр. тематику від­об­­разив у поезіях «Malul Nipru­­lui» («Берег Дні­пра»), «Subot­­nic» («Суботник»), «Raport din Donbas» («Рапорт із Донбасу»). Пʼєса «Izvorul frăţiei» («Джерело братерства», Кишинів, 1952–54) — про рос.-тур. вій­ну 1806–12, дружбу молд., укр. і рос. народів. Пере­клав кілька творів Т. Шевченка (зокрема поему «Ka­­terina» — «Катерина»), І. Франка, П. Тичини. Брав участь у під­готовці першого молд. ви­да­н­ня «Lucrări alese» («Ви­брані твори», Тирасполь, 1939) Т. Шевченка. У пере­кладі К. на сценах молд. театрів ставили ви­стави «Zapo­­rojanul peste Dunăre» («Запо­­ро­­жець за Дунаєм», Кишинів) С. Гулака-Артемовського, «Na­­talka din Poltava» («Наталка По­­лтавка») І. Котляревського. Окре­­мі вірші К. пере­клали М. Терещенко, Б. Мельничук, В. Баранов.

Завантажити статтю