Костюк Платон Григорович

Визначення і загальна характеристика

КОСТЮ́К Платон Григорович (20. 08. 1924, Київ — 10. 05. 2010, там само) — нейрофізіолог. Син Гри­горія, брат Олександра, батько Оле­ни Костюків. Доктор біологічних наук (1957), професор (1961), академік НАНУ (1969), АМНУ (1994), РАН (1974). Член Нiмецької академiї природознав­цiв «Леопольдiна» (1966), АН Че­хословаччини (1990), Угорської АН (1990). Герой Соціалістичної Праці (1984), Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (1976, 1992, 2003). Державна премія СРСР (1983). Премії ім. О. Богомольця АН УРСР (1987), ім. І. Павлова (1960), ім. І. Сеченова (1977) АН СРСР. Золоті медалі ім. В. Вер­надського НАНУ (2004), ім. І. Се­ченова РАН (2009). Ордени «За заслуги» 3-го (1993), князя Яро­слава Мудрого 5-го (1998) ступ. Державні нагороди СРСР.

Закінчив Київський університет (1946) i медичний інститут (1949). Від 1946 працював у Київському університеті: від 1956 — завідувач вiддiлу загальної фізіо­логії Iнституту фiзiологiї; від 1958 — завідувач вiддiлу загальної фiзiологiї нервової системи, 1966–2010 — директор Iнституту фiзiологiї НАНУ (Київ); водночас 1982–2010 — засновник і завідувач кафедри мембранної бiофiзики Київського вiд­дiлення Московського фiзико-технічного інституту; 1992–2010 — засновник і директор Мiжнародного центру молекулярної фiзiологiї НАНУ (Київ), а також від 2000 — засновник і завідувач кафедри молекулярної і клітинної фі­зіології ЮНЕСКО при Центрі. Академік-секретар Відділення фізіології АН СРСР (1975–88). Віце-президент НАНУ (1993–98). Голова Українського фі­зіологічного товариства (1968–2010). Засновник і головний редактор журналу. «Нейрофизиология» (1969–88), головний редактор журналу «Допові­ді Національної академії наук України» (від 1993). Депутат (1980–90), Голова (1985–90) ВР УРСР. Наукові дослідження у галузях нейрофізіології, молекулярної біо­логії та клітинної біофізики.

Вивчав нейронні системи, які здій­сню­ють керування моторною актив­ні­стю організму, вісцеральними функ­ці­ями та беруть участь у передаванні соматосенсорної інформації. Обґрунтував нейронні схе­ми спі­нальних сегментарних механізмів, кор­тико-, рубро-, ретикулоспінальних низхідних систем, пропріоспінальних міжнейронних зв’язків і низ­ки стов­бурових механізмів. Досліджував мембранні й молекулярні механізми нервових процесів; застосував мікроелектродну техніку для дослідження структурно-функціональної організації нервових цент­рiв та біофізичних i молекулярних механiзмiв збуджен­ня й гальму­вання у нервових клітинах; розробив методику внутрішньоклітинного дiа­лiзу соми нервової клітини (метод Костюка), що дала змогу варію­вати склад зовнішньо- і внутрішньоклітинного середовища ней­рона та вивчати роль компонентів зазначених середовищ у збудженні й гальмуванні нервових клітин. Зробив ва­гомий внесок у дослідження гомеостазу іонів каль­цію в нервових клі­тинах і його пору­шень при мозковій патології, ішемії, гіпоксії, епілепсії, цукровому діабеті, больових син­дромах, фенілкетонурії, хво­робі Альцгеймера. Написав автобіографічну книгу «Над океаном времени» (К., 2005).

2012 НАНУ заснувала премію ім. Костюка. У Києві 2025 на будівлі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ відкрито меморіальну дошку на честь Костюка.

Завантажити статтю