МІКО́РА Олександр Ілліч (22. 12. 1925, х. Жаркевич Краснодар. краю, РФ — 05. 05. 2014, Київ) — графік, живописець. Батько М. Мікори. Заслужений художник України (1995). Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський художній ін­ститут (1957; викл. В. Касіян, І. Плещинський). Працював викл. малюва­н­ня Хабаров. пед. училища (РФ, 1949–50); у Т-ві «Художник» (м. Краснодар, від 1951); худож. ред. ж. «Барвінок» (1957–61) та «Малятко» (1963–74; обидва — Київ). Основні галузі — журнал., книжк. та станк. графіка, живопис. Учасник респ. (від 1968), зарубіж. (від 1982), всесоюз. (від 1985) мистецьких ви­ставок. Персон. — у Києві (1984, 1990, 2000, 2005), Луганську (1991). Створені митцем літо­граф. серії, присвяч. 2-й світ. війні, а також книжк. графіка на цю тему пред­ставили нову естетику «окоп.» мистецтва: по­єд­на­н­ня реальності з романтикою героїч. сюжетів. Митець об­стоював засади худож. краси і в творах, де панує суворий дух вій­ни, і в психол. контекс­ті полотен, на яких образ фронт. героя пере­дано в трагізмі сучас. доби. Найповніше романт. тенденції у творчості М. реалізовані в пейзажах. Картини від­значаються особливою пластикою форми. Деякі роботи зберігаються у Музеї історії міста Києва, НМЛ, Нац. музеї Т. Шевченка (усі — Київ), Полтав., Черніг. ХМ, Прилуц. краєзн. музеї (Черніг. обл.), а також музеях РФ, США, Греції, Великої Британії, Німеч­чини, Португалії, Ірландії.