Марківський район — Енциклопедія Сучасної України

Марківський район

МА́РКІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Луганської області. Межує на Сх. з Мілов., на Пд. – з Біловод. і Старобіл., на Зх. – з Новопсков. р-нами Луган. обл., на Пн. – з Воронез. обл. (РФ; довж. укр.-рос. кордону 36 км). Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до січня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали понад 1,2 тис. мешканців. 1963 р-н ліквід., 1965 відновлений. Пл. 1166 км2. За переписом насел. 2001, проживали 19 002 особи (складає 94,2 % до 1989): українців – 93 %, росіян – 5,7 %, білорусів – 0,4 %; станом на 1 січня 2017 – 14 980 осіб. У складі р-ну – смт Марківка та 33 сільс. насел. пункти (див. Курячівка). Лежить на пд. відрогах Середньоросійської височини, у межах Високого Задон­ців'я. Рельєф р-ну сформувався унаслідок ероз. процесів. Поверхня – підвищена хвиляста лесова рівнина. Корисні копалини: вапняки, глини, вохра, крейда. Підпр-во «Промресурси» здійснює видобування піску та гравію. Побл. с. Лісна Поляна – унікал. джерело гідрокарбонатно-хлоридно-сульфат. вод склад. катіон. будови з мінералізацією 1–2 г/дм3. Протікають р. Деркул з притокою Біла (бас. Дону). Ґрунти переважно чорноземні мало- та середньогумусні. На схилах ярів і балок збереглася природна степ. різнотравна та типчаково-ковил. рослин-ність. У лісах байрач. типу зростають дуби, ясени, клени польові та татарські, липи та ін. дерева. Між Марківкою та селами Гераськівка і Рудівка – заг.-зоол. заказник Гераськівський (створ. 1998, 5346 га), в якому охороняється типовий лісостеп. агроландшафт і велика колонія сурка степового; за 12 км від с. Лісна Поляна – комплексна пам'ятка природи Ліснополянська (2010, 285,5 га; обидва об'єкти – місц. значення) зі знач. кількістю рослин, занес. до Червоної книги України. 1128 км2, або 94 % земель – у с.-г. використанні. С.-г. підпр-ва вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, розводять велику рогату худобу, свиней та овець. Розвинені птахівництво та бджільництво. Підпр-во «Бондарівське» вирощує фрукти, ягоди, горіхи та культури для вироб-ва напоїв і прянощів. Проходять автошляхи Марківка–Біловодськ–Луганськ, Марківка–Старобільськ–Луганськ, Просяне–Марківка–Широкий і Старобільськ–Мілове. У М. р. – Марків. профес. аграр. ліцей, 2 г-зії, 10 заг.-осв. шкіл, 5 дитсадків; Марківський районний історичний музей, рай. і 8 сільс. Будинків культури, 11 клубів, 15 б-к; рай. дит. школа естет. виховання, рай. Центр дит. творчості, рай. ДЮСШ і її 4 сільс. (Бондарів., Кабичів., Криз. і Сичанська) філії; центр. рай. лікарня, 20 фельдшер. і 1 фельдшер.-акушер. пункти, 3 амбулаторії. Виходить рай. г. «Вісті Марківщини». За межами р-ну здобули популярність нар. самодіял. колективи: фольклорні ансамблі «Козацькі розваги» та «Мрія», вокал. ансамблі «Експромт» і «Криниченька», вокал.-інструм. ансамбль «Веселка», хор рай. Будинку культури. Пам'ятка арх-ри – церква св. Кирила та Мефодія у с. Тишківка (поч. 20 ст.). Серед видат. уродженців – економіст Н. Брюховецька (с. Височинівка), педагог Л. Ваховський (с. Крей-дяне); поет М. Палагута; учасники 2-ї світ. вій­ни, Герої Рад. Союзу І. Задорожний, І. Клєщов (усі – с. Курячівка), О. Павличенко (с. Розсохувате). За значні успіхи у розвитку вироб-ва О. Вагін, М. Коротун, І. Малимон, М. Про-тасова, М. Резнік і С. Степаненко удостоєні звання Героя Соц. Праці.

Літ.: Горелик А. Ф., Намдаров Г. М., Башкина В. Я. История родного края (Луганская область): В 2 ч. Лг., 1997; Єфіменко Г. Г. Лиховісні 30-ті роки на Марківщині // Голод-геноцид 1933 року в Україні: істор.-політол. аналіз соц.-демогр. та морал.-психол. наслідків: Мат. Міжнар. наук.-теор. конф. К.; Нью-Йорк, 2000; Ефремов А. С., Курило В. С., Бровченко И. Ю., Климов А. А., Красильников К. И., Семистяга В. Ф., Подов В. И. История Луганского края: Учеб. пособ. Лг., 2003; Магрицька І. Врятована па­м'ять. Голодомор 1932–33 років на Лу­­ганщині: свідчення очевидців. Лг., 2008; Болгов В. В. Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

Л. М. Скиртач


Покликання на статтю