Китастий Віктор Григорович
КИТА́СТИЙ Віктор Григорович (30. 07. 1943, м. Немирів, нині Вінницька обл. — 22. 09. 2000, Київ) — літературознавець, культуролог. Син Григорія, брат Андрія Китастих. 1944 разом із родиною виїхав до Німеччини, 1949 — до США. Закінчив Каліфорнійський університет (м. Сан-Дієґо, 1967). Працював директор Центру освіти армії США (1968–71); від 1971 викладав українську літературу в Каліфорнійському університеті, зокрема від 1984, після здобуття ступеня доктора наук з порівняльного літературознавства, — професор; водночас від 1984 — професор УВУ (Мюнхен). Разом з батьком сприяв поширенню бандурного мистецтва в США та Канаді, співпрацював з Капелою бандуристів імені Т. Шевченка та редакцією журналу «Бандура» (Нью-Йорк). Концертував в США. Організатор і куратор літніх таборів-шкіл гри на бандурі у Північній Америці, керівник курсів гри на бандурі Фундації УВУ в Мюнхені для учасників різного віку з країн Європи (1984–90). Від 1982 — голова Товариства українських бандуристів. Від 1990 — в Україні. Консультант Верховної Ради України (1992–93), директор Американського дому в Києві (1993–97), виконувач обов'язків директора комерційної служби МЗС України (1997–98), науковий консультант Національної парламентської бібліотеки України (від 1998), старший консультант магістерської програми Консорціуму економічних досліджень та освіти при Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (1998–2000), водночас викладав у ньому (від 1994 — почесний доктор). 2001 імʼям К. названо Американську бібліотеку Національного університету «Києво-Могилянська академія».