МО́РЕНЕЦЬ Пилип Григорович (27. 11. 1919, с. Варва, нині смт Черніг. обл. — 07. 12. 1969, Київ) — літературо­­знавець, педагог, поет. Батько В. Моренця. Кандидат філологічних наук (1965). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Київський університет (1947). Працював у Києві: н. с. Музею Т. Шевченка, учителем серед. школи № 147 (1948–58), н. с. сектору методики літ-ри Укр. НДІ педагогіки (1958–69). Автор метод. посібника «Ви­вче­н­ня української радянської літератури у восьмирічній школі» (1962), під­ручника «Українська література» для 4-го кл. (1969, спів­­авт.), що впродовж 20-ти р. витримав низку пере­ви­дань. Під­готував моно­графію «Виразне чита­н­ня в школі», що фактично була його доктор. дис., однак здійснити ці наміри не встиг. У повоєн­ні роки досить активно ви­ступав з добірками віршів в укр. періодиці: «Альманах молодих письмен­ників» (1947), зб. «Літературна молодь» (1952; 1954), ж. «Дні­про» (1946, № 7–8) тощо. Поет. спадщина М. зі­брана у кн. «А пісня лунає...» (1973; усі — Київ).