МУРО́ВАНЕ — село Старосамбірського ра­йону Львівської області. Мурован. сільс. раді під­порядк. села Березів, Тарнавка та Шумина. М. знаходиться на правому березі р. Стривігор (притока Дністра), побл. під­ніж­жя Лисої Гори (659 м над р. м.), за бл. 20 км від пункту пропуску на укр.-польс. кордоні Смільниця, 12 км від райцентру та 9 км від залізнич. ст. Хирів. Площа 1,38 км2. За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 689 осіб; 2019 — бл. 600 осіб; пере­важно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1374. Здавна поселе­н­ня мало назву Ляшки Муровані та належало шляхет. родині Гербуртів. Від поч. 16 ст. — у власності шляхет. родини Тарлів, які побудувати тут родин. замок (1914 зруйнований рос. артилерією, оскільки в ньому 1604 пере­бував моск. цар Лжедмитрій І; донині збереглися руїни). 1560 на­дано Маґдебур. право. Згодом Ляшки Муровані стали власністю шляхет. родини Мнішеків. За першим поділом Польщі 1772 ві­ді­йшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У 18 ст. побл. замку закладено парк (від 1984 — памʼятка садово-парк. мистецтва місц. значе­н­ня; 4,6 га). Після 1815 власниками були Е. Зербоні де Сполет­ті, М. Бог­данович, М. Красіцький. 1919–39 — знову під владою Польщі. До 1934 тут існували 2 окремих поселе­н­ня — м. Ляшки Муровані та однойм. село. 1938 мешкали 468 поляків, 460 українців і 6 євреїв. У вересні 1939 сюди уві­йшли рад. війська. Від червня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Мешканці за­знали сталін. ре­пресій. До серед. 1950-х рр. у М. і його околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У М. — неповна середня школа; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Памʼятки архітектури: костел Непороч. Зача­т­тя Пресвятої Діви Марії і св. Георгія (серед. 18 ст.; нині греко-катол. церква Покрови Пресвятої Богородиці), костел св. Йосипа Обручника (кін. 18 ст.; нині православна церква св. Миколая). Зберігся садиб. будинок 19 ст., в якому деякий час у 20 ст. містилася школа. Також охороняється памʼятка природи місц. значе­н­ня Алея вікових лип (дворядна; веде від центру села через парк до залишків замку). Серед видат. уродженців — літературо­знавець, бібліо­граф І. Лозинський і майстер гутного скла Й. Гулянський.