НАУ́МОВ Євген Іванович (18. 06. 1939, смт Тельманове, нині Бойківське Донец. обл. — 21. 10. 1992, с. Засу­л­ля Лубен. р-ну Полтав. обл.) — письмен­ник, журналіст. Член СПУ (1985). Закін. Ленінгр. річк. училище (нині С.-Пе­тербург, 1959). Працював штурманом, рибалкою на Далекому Сході; був на журналіст. роботі, зокрема в ред. г. «Мага­данская правда». Писав укр. і рос. мовами, пере­важно для дітей. Дебютував повістю «“Хроникон” и мы» (Хабаровск, 1965) — про роботу кіностудії Будинку піонерів. У ній ви­значився його осн. стиль — жит­тєрадісна гуморист. роз­повідь для дітей. Автор зб. гумору і сатири «Расколдован­ная река» (Хабаровск, 1966), «Любовь и робот» (Владивосток, 1971), повістей-казок «Утро вечера мудренее» (1969), «Корал­ловый город, или Приключения Смешинки» (1974), «Околесица» (1979), «Загадка острова Раутана» (1981), «Смеющийся Пеликен» (1986; усі — Мага­дан), зб. казок «Ульк — маленький художник» (1977), «Не­вдала мандрівка» (1980; обидва — Київ), «Сказки северного сияния» (Хабаровск, 1980), «Сказки север­ных сполохов» (Х., 1985), а також реаліст. дит. кн. «Озорной экипаж» (Владивосток, 1974; ін. назва — «Непутевый экипаж», Хабаровск, 1988). У них Н. роз­повів про геологів, звіроловів, під­водників, полярників, моряків. Для дорослих видав зб. нарисів «Нет ночи в Арктике» (Хабаровск, 1968), написав роман «Черная радуга» (Мага­дан, 1989; ін. назва — «Полура­спад», Москва, 1989), присвяч. антиалкогол. кампанії, детективну повість «Антимафия» (Мос­ква, 1992). На­прикінці 1980-х рр. Н. пере­їхав у с. Засу­л­ля.